Jun 11, 2010 23:40
Незрозумілий зараз такий період. Все життя в універі, 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Сесія проходить успішно, скоріш за все, що стипендію таки матиму. Ще трохи і я залишу Київ на 2 місяці. Аж сумно якось - вже починають з'являтися якісь ностальгічні настрої. Буду сумувати за своїми придурками-однокурсниками, але розумію, шо мені таки потрібно буде відпочити від цього всього. До того, в Тернополя є один величезний плюс для мене. За цей рік я написав доволі багато таки матеріалу в своїй, так би мовити, музичній творчості, але так як у мене зараз не достатньо коштів для запису тих треків, то займатися цим планував аж наступного літа. Проте в мене з'явився шанс і я цього літа, можливо, записуватимусь на студії. Причому безкоштовно. "Все залежить від тебе" сказав чувак, який мені це запропонував :) Ну ще точно не знаю як воно дійсно буде, тому стараюсь не будувати планів, але все ж таки хоч якась надія є. Ось такі-то пироги. Спека просто вбиває. Завтра щей іспит зі сценічного мовлення, добряча частина присвячена техніці дихання.. не знаю як її можна толком демонструвати при 35-градусній спеці. Але то таке, якось буде :)
P.S. Мене ще хтось читає?))
Тернопіль,
літо,
життєйське,
творчість,
універ,
музика,
сесія,
Київ