Преторія братньої любові
Південно-Африканська республіка має не одну, а цілих три столиці: законодавчу, Кейптаун - місто розташування парламенту, судову, місто Блумфонтейн та власне Преторію - адміністративну, себто урядову столицю.
Преторія - одне з "найбіліших" міст Африки. Так вже історично склалося, що і засноване воно було білими колонізаторами - екс- голладцями бурами. В середині XIX століття на цих землях було створено державу бурів Трансвааль. Президентом нової держави став Мартінус Преторіус, який нескромно як Кий і заснував собі столицю імені себе.
Тоді місто звалося Преторія Філадельфія, тобто Преторія братньої любові. Але задовга назва не прижилася.
Важливою постаттю в історії міста є ще один дядько-бур, Пауль Крюгер. Активний учасник англо-бурських війн, Крюгер домігся визнання своєї держави з боку Британії та став президентом власне ПАР. За такі заслуги в Преторії плекають пам'ять про Крюгера: його будинок збережено як музей, а центральна площа хоч і зветься Соборною, але в центрі має постамент з фігурою президента.
До речі, сучасні правителі держави не надто тішаться з такої спадщини та час від часу піднімають питання "дебуризації" власної історії. Тож питання перейменування Преторії, яку ще 20 років тому називали "Цитаделлю апартеїду", на порядку денному є.
Фактично місто є супутником Йоганесбурга. Сюди ходить метро та можна доїхати на таксі за півгодини. Втім, на відміну від криміногенного величезного сусіда, Преторія справляє більш затишне враження. Прямі та широкі вулиці нагадують якийсь Вашингтон. І лише тотально чорні мешканці та маршрутки-мінібусики повертають до реалій.
Втім, за офіційно статистикою, навіть після масової еміграції, тут і досі понад 50% білого населення. Лиш пересуватись вулицями пішки серед білих не прийнято.
Стіни міністерських хмарочосів підпирає типовий африканський колоритний бардак. Паркани та навіть невеличкі огорожі будинків неодмінно доповнені колючим дротом або дротами під напругою. Принаймні про це попереджають інформаційні таблички. На парканах - плакати проти ВІЛ та з рекламою гарантованих абортів. А бездомні на картонках сплять прямо біля стін мерії. Це Африка, дитинко...
Преторія - одне з "найбіліших" міст Африки. Так вже історично склалося, що і засноване воно було білими колонізаторами - екс- голладцями бурами. В середині XIX століття на цих землях було створено державу бурів Трансвааль. Президентом нової держави став Мартінус Преторіус, який нескромно як Кий і заснував собі столицю імені себе.
Тоді місто звалося Преторія Філадельфія, тобто Преторія братньої любові. Але задовга назва не прижилася.
Важливою постаттю в історії міста є ще один дядько-бур, Пауль Крюгер. Активний учасник англо-бурських війн, Крюгер домігся визнання своєї держави з боку Британії та став президентом власне ПАР. За такі заслуги в Преторії плекають пам'ять про Крюгера: його будинок збережено як музей, а центральна площа хоч і зветься Соборною, але в центрі має постамент з фігурою президента.
До речі, сучасні правителі держави не надто тішаться з такої спадщини та час від часу піднімають питання "дебуризації" власної історії. Тож питання перейменування Преторії, яку ще 20 років тому називали "Цитаделлю апартеїду", на порядку денному є.
Фактично місто є супутником Йоганесбурга. Сюди ходить метро та можна доїхати на таксі за півгодини. Втім, на відміну від криміногенного величезного сусіда, Преторія справляє більш затишне враження. Прямі та широкі вулиці нагадують якийсь Вашингтон. І лише тотально чорні мешканці та маршрутки-мінібусики повертають до реалій.
Втім, за офіційно статистикою, навіть після масової еміграції, тут і досі понад 50% білого населення. Лиш пересуватись вулицями пішки серед білих не прийнято.
Стіни міністерських хмарочосів підпирає типовий африканський колоритний бардак. Паркани та навіть невеличкі огорожі будинків неодмінно доповнені колючим дротом або дротами під напругою. Принаймні про це попереджають інформаційні таблички. На парканах - плакати проти ВІЛ та з рекламою гарантованих абортів. А бездомні на картонках сплять прямо біля стін мерії. Це Африка, дитинко...