Джур-Джур
Джур-Джур вважається набільшим повноводним і потужним водоспадом Криму. За одну секунду з вапнякового урвища падає 270 літрів води. На відміну від інших кримських водоспадів (того ж Учан-Су) Джур-Джур не пересихає навій у найспекотніше літо. Зате Учан-Су вважається найвищим (майже 100 метрів), у той час, як Дзюркотливий (так можна перекласти його назву з кримсько-татарської) має лише 15 метрів.
З тими водопадовими рейтингами купа плутанини. Як з центром Європи, який чи то в Україні, чи то в Литві, чи то в Білорусі. Водоспади міряють за висотою падіння води без уступів, за абсолютною висотою, за повноводністю, за загальною протяжністю каскадів, за висотою розташування і так далі. Джур-Джур, до речі, водо падає на висоті 468 метрів над рівнем моря, в районі села Генеральське, що за дуже далеко від Алушти.
Як і всюди в Криму, місцеві жителі навіть не припускають думки, аби дати природному багацтву падати задурно. В 2008-му році оглянути тутешні красоти коштувало 12 грн., що вже в 2009-му році буде явно не актуально, з огляду на фінансову кризу.
Але мандрівникам, що мріють розважити пляжно-пахлавашний відпочинок екскурсіями не слід вважати, що вони відбудуться так дешево. Для початку слід якось дістатись до самого Генеральського, а потім - вбитою дорогою ще вище, в гори. З цією метою до послуг туристів численні види місцевого транспорту - на будь-який смак і гаманець.
Колективісти вважають за краще обрати надійні засоби.
Індивідуалісти-екстремали - щось оригінальніше.
Можна і пішки (принаймні йдучи донизу). Проте насолоду від подорожі може зіпсувати постійна курява.
Сміливим автовласникам, що власним транспортом дісталися догори, доведеться само собою сплатити за стоянку.
Далі - всього півкілометра приємної подорожі буковим лісом.
Аби туристи не сумували та не забували, що вони в Криму, місцеві жителі через кожні 50 метрів пропонують додаткові послуги за додаткові гроші. Наприклад, фото з мавпочкою.
Довірливим організованим групам подовгу втирають легенди про нещасне кохання.
Проте ніякі хитрування не стануть на заваді бажання насолодитись справжнім дивом, яким без сумніву є Джур-Джур. Хіба що, окрики в мегафон охорони, котра виганяє спітнілих відпочиваючих із крижаної гірської водички. Не через турботу про їх здоров'я - просто нижче за течією водозабір.
p.s. Греки називали цей водоспад Кремасто-Неро, тобто вода, що висить. В ті часи вона ще висіла задурно.
За фото дякую Андрію Шуневичу