без паніки та агітації
поїхала я на рідну Волинь. і складається таке враження, що тут люди перебувають у паніці. зміни у житті українців вже почалися, але вони очікували, що одразу все буде в шоколаді. а тут окрім високих ставок на валюту ще й дітей в армію забирають. ой лишенько. і моя мама, як агітатор, всюди, де чує невдовленість життям від звичайних ковельчан ,одразу починає їм емоційно розповідати, чому варто починати зміни із себе і хто насправді повинен захищати країну. я вирішила теж приєднатися до інформування населення. тому що розумію, що це єдине, що я наразі можу зробити для своєї країни - допомогти сусідам позбавитися паніки та підтримати їх. вже написала інформ-агітку про те, як зараз важливо починати всі зміни із себе. буду розкидати по поштовим скринькам. тепер дуже важливо - підтримувати один одного та інформувати. хто як не ми?
