збулася мрія ідіота
В одному журналі надрукували мій малюнок в якості ілюстрації до оповідання :)
Була в мене така потаємна мрія щось ілюструвати. Тож не можу втриматися і не порекламувати.
Журнал отакий:
ЗОЛОТА ДОБА за серпень (2007)
Якщо тобі не вистачає чтива українською і про українське - серпневий номер літературно-мистецького журналу “Золота доба” шукає свого читача!
ЕММА АНДІЄВСЬКА: Я ЛІТАЮ НА РЕАКТИВНІЙ МІТЛІ!!!
“Я не НьюЙоркська група!!! Стрілятиму всіх, хто мене до неї зараховуватиме!”
ПЕРЕКОТИ-ПОЛЕ У ВАРШАВІ. ПОЗА ЧАСОМ.
...Дивовижно те, що на стадіоні було дуже мало наших однолітків з покоління пепсі: були старші, значно старші, старі (які бачили концерт 68го року) та молодші, що прийшли з батьками і з дідами. Мабуть найатмосфернішим переживанням стала пара старих у мене за спиною. Вони весь концерт трималися за руки, тихенько перетупувалися на місці, підспівували зі зльозами на очах і чекали на Сетісфекшин. Коли дочекалися, я думала, помруть: бабця підстрибнула на місці, заплакала і почала несамовито горлати «Ай кен гет ноу сетісфекшин!». Це було щось!
В’ЯЧЕСЛАВ БРЮХОВЕЦЬКИЙ: “В ІДЕАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ МАЛИ БУТИ ТРИ БАЗОВІ ПРЕДМЕТИ: МОВА, МАТЕМАТИКА І МУЗИКА...”
...«Хороший американський університет (недержавний, тому що державні університети трошки слабші - фінансово) подібний до невеликої кімнати: от там є вхід, а отам вихід. Ти входиш сюди і можеш по цій кімнаті хоч десять років ходити, хоч п’ятнадцять... Плати гроші, і вчи по одному курсу на рік. Якщо нема грошей - старайся якомога швидше одержати знання і диплом на вихід. А радянський університет дуже регламентований, його спрямування - підготовка вузькокваліфікованого фахівця. Був свого часу Інститут інженерів водного транспорту - тобто випускник може працювати тільки на водному транспорті. На заводі чи на залізниці він вже не може...”
КАМА СУТРА З САЛОМ. РАДЯНСЬКА ТА ПОСТРАДЯНСЬКА.
...Щоб продемонструвати, що у його оповіданнях немає нічого страшного, Покальчук жваво взявся читати уривки своєї прози. Чомусь в уяві непереборно зринав образ дідуся, що читає дітлахам казку. Пако випускав найслизькіші місця (скорочував), тож, нам, столичним, зіпсутим творами Ульянова чи Дністрового, а також візіями з УЛП, і справді, в «Кама сутрі» не ввиділося нічого страшного. А от східняки, судячи зі слів Юрка, з деякою недовірою поставилися до подібних шедеврів...
ШЕШОРИ НА ХВИЛЯХ БУГУ!
...Щодо лендарту, то за ним, на відміну від минулорічного фесту, не треба було далеко ходити. Одразу при в’їзді неможливо було не помітити здоровенну дерев’яну жабу, що розляглась на пагорбі з метою прийняття сонячних ванн. Численні лендартові композиції розцяткували береги Бугу, але описувати їх - справа невдячна, тому що зрозуміти, що це таке і з чого зроблене, що символізує і чому висить/лежить/стоїть саме тут, вдавалося не завжди. Але ефект від такого поєднання - людської фантазії і природних матеріалів - був неймовірним, наче вливаєшся в довкілля, стаєш його частинкою, хоч насправді ти лише ступаєш по траві і споглядаєш плин течії річки…
ЦАРЕВБИВЦІ АБО ШІСТЬ СМЕРТЕЙ ОЛЕКСАНДРА ІІ.
...Ареною для наступної спроби ліквідації монарха став Зимовий палац. До лютого 1879 р. столярчервонодеревщик Степан Халтурін із законспірованої квартири, де Кибальчич та Ісаєв виготовляли вибухівку, під виглядом пакетів із їжею проніс до палацу більше 45 кг динаміту. 5 лютого стало відомо, що Олександр ІІ очікує на обід племінника, принца Баттенберзького. Все було продумано до дрібниць - над льохом, де у скрині зберігалася вибухівка, розташовувалася гауптвахта з солдатами Фінляндського полку, а безпосередньо над нею - їдальня. О шостій годині по обіді Халтурін підпалив ґніт, який вів до скрині, і зумів непомітно пройти повз охорону і вийти на площу, де на нього вже чекав Желябов. Незабаром у Зимовому палаці пролунав потужний вибух...
МАТЮК ЯК ЯВИЩЕ: ЛІТЕРАТУРНЕ ТА НЕЛІТЕРАТУРНЕ.
…Коли мова йде про літераторів, то вирішується лише питання, наскільки умовною буде умовність.
Ну, тобто, прихильники ненормативного ніби кажуть: давайте позначимо сонечко колом. А їхні опоненти відповідають: ні, давайте позначимо сонечко трикутником, це не так відверто….
“ГОЛОМОЗІ” В ЗАКОНІ
…Є у цій ситуації ще одне «але», яке особисто мене занепокоїло найбільше. Дозвіл місцевої влади. Коли директора фестивалю Дмитра Кисельова запитали про цей слизький момент, він спокійно відповів, що з владою у них стосунки нормальні, вони взаємодіють і ніхто не стає на заваді проведення подібного заходу. Навряд чи севастопольським керманичам не відомо, що таке «Рунний посох». Яка дивна вибірковість кримської влади! Вони протестують проти «насильницької українізації», проти показу у школах документальних фільмів про УПА, але, в той же час, спокійно дозволяють не тільки існувати, але й проводити забави організації, яка закликає до знищення етнічного населення Криму...
....А також інші репортажі, рецензії на книжкові новинки, роздуми та пошуки. А ще - зібрана разом творчість чотирьох справжніх мужчин, гарна, настояна творчість. Вони вже не діти, і тому літературні експерименти лишилися позаду: Сергій Татчин, Тарас В’єнц, Марко Лисиця і Максим Солодовник говоритимуть про те, що болить, і те, що лишає приємний щем.
Серпневий номер журналу “Золота доба” - на ятках з українськими книжками на Петрівці.
Передплатний індекс: 96448
З питань співпраці, матюків чи подяк у бік редакції:
Публіцистика: dutan.kymel@gmail.com
Творчість: sjomenebo@gmail.com
Найголовніший голова видання: info@goldenage.com.ua
Була в мене така потаємна мрія щось ілюструвати. Тож не можу втриматися і не порекламувати.
Журнал отакий:
ЗОЛОТА ДОБА за серпень (2007)
Якщо тобі не вистачає чтива українською і про українське - серпневий номер літературно-мистецького журналу “Золота доба” шукає свого читача!
ЕММА АНДІЄВСЬКА: Я ЛІТАЮ НА РЕАКТИВНІЙ МІТЛІ!!!
“Я не НьюЙоркська група!!! Стрілятиму всіх, хто мене до неї зараховуватиме!”
ПЕРЕКОТИ-ПОЛЕ У ВАРШАВІ. ПОЗА ЧАСОМ.
...Дивовижно те, що на стадіоні було дуже мало наших однолітків з покоління пепсі: були старші, значно старші, старі (які бачили концерт 68го року) та молодші, що прийшли з батьками і з дідами. Мабуть найатмосфернішим переживанням стала пара старих у мене за спиною. Вони весь концерт трималися за руки, тихенько перетупувалися на місці, підспівували зі зльозами на очах і чекали на Сетісфекшин. Коли дочекалися, я думала, помруть: бабця підстрибнула на місці, заплакала і почала несамовито горлати «Ай кен гет ноу сетісфекшин!». Це було щось!
В’ЯЧЕСЛАВ БРЮХОВЕЦЬКИЙ: “В ІДЕАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ МАЛИ БУТИ ТРИ БАЗОВІ ПРЕДМЕТИ: МОВА, МАТЕМАТИКА І МУЗИКА...”
...«Хороший американський університет (недержавний, тому що державні університети трошки слабші - фінансово) подібний до невеликої кімнати: от там є вхід, а отам вихід. Ти входиш сюди і можеш по цій кімнаті хоч десять років ходити, хоч п’ятнадцять... Плати гроші, і вчи по одному курсу на рік. Якщо нема грошей - старайся якомога швидше одержати знання і диплом на вихід. А радянський університет дуже регламентований, його спрямування - підготовка вузькокваліфікованого фахівця. Був свого часу Інститут інженерів водного транспорту - тобто випускник може працювати тільки на водному транспорті. На заводі чи на залізниці він вже не може...”
КАМА СУТРА З САЛОМ. РАДЯНСЬКА ТА ПОСТРАДЯНСЬКА.
...Щоб продемонструвати, що у його оповіданнях немає нічого страшного, Покальчук жваво взявся читати уривки своєї прози. Чомусь в уяві непереборно зринав образ дідуся, що читає дітлахам казку. Пако випускав найслизькіші місця (скорочував), тож, нам, столичним, зіпсутим творами Ульянова чи Дністрового, а також візіями з УЛП, і справді, в «Кама сутрі» не ввиділося нічого страшного. А от східняки, судячи зі слів Юрка, з деякою недовірою поставилися до подібних шедеврів...
ШЕШОРИ НА ХВИЛЯХ БУГУ!
...Щодо лендарту, то за ним, на відміну від минулорічного фесту, не треба було далеко ходити. Одразу при в’їзді неможливо було не помітити здоровенну дерев’яну жабу, що розляглась на пагорбі з метою прийняття сонячних ванн. Численні лендартові композиції розцяткували береги Бугу, але описувати їх - справа невдячна, тому що зрозуміти, що це таке і з чого зроблене, що символізує і чому висить/лежить/стоїть саме тут, вдавалося не завжди. Але ефект від такого поєднання - людської фантазії і природних матеріалів - був неймовірним, наче вливаєшся в довкілля, стаєш його частинкою, хоч насправді ти лише ступаєш по траві і споглядаєш плин течії річки…
ЦАРЕВБИВЦІ АБО ШІСТЬ СМЕРТЕЙ ОЛЕКСАНДРА ІІ.
...Ареною для наступної спроби ліквідації монарха став Зимовий палац. До лютого 1879 р. столярчервонодеревщик Степан Халтурін із законспірованої квартири, де Кибальчич та Ісаєв виготовляли вибухівку, під виглядом пакетів із їжею проніс до палацу більше 45 кг динаміту. 5 лютого стало відомо, що Олександр ІІ очікує на обід племінника, принца Баттенберзького. Все було продумано до дрібниць - над льохом, де у скрині зберігалася вибухівка, розташовувалася гауптвахта з солдатами Фінляндського полку, а безпосередньо над нею - їдальня. О шостій годині по обіді Халтурін підпалив ґніт, який вів до скрині, і зумів непомітно пройти повз охорону і вийти на площу, де на нього вже чекав Желябов. Незабаром у Зимовому палаці пролунав потужний вибух...
МАТЮК ЯК ЯВИЩЕ: ЛІТЕРАТУРНЕ ТА НЕЛІТЕРАТУРНЕ.
…Коли мова йде про літераторів, то вирішується лише питання, наскільки умовною буде умовність.
Ну, тобто, прихильники ненормативного ніби кажуть: давайте позначимо сонечко колом. А їхні опоненти відповідають: ні, давайте позначимо сонечко трикутником, це не так відверто….
“ГОЛОМОЗІ” В ЗАКОНІ
…Є у цій ситуації ще одне «але», яке особисто мене занепокоїло найбільше. Дозвіл місцевої влади. Коли директора фестивалю Дмитра Кисельова запитали про цей слизький момент, він спокійно відповів, що з владою у них стосунки нормальні, вони взаємодіють і ніхто не стає на заваді проведення подібного заходу. Навряд чи севастопольським керманичам не відомо, що таке «Рунний посох». Яка дивна вибірковість кримської влади! Вони протестують проти «насильницької українізації», проти показу у школах документальних фільмів про УПА, але, в той же час, спокійно дозволяють не тільки існувати, але й проводити забави організації, яка закликає до знищення етнічного населення Криму...
....А також інші репортажі, рецензії на книжкові новинки, роздуми та пошуки. А ще - зібрана разом творчість чотирьох справжніх мужчин, гарна, настояна творчість. Вони вже не діти, і тому літературні експерименти лишилися позаду: Сергій Татчин, Тарас В’єнц, Марко Лисиця і Максим Солодовник говоритимуть про те, що болить, і те, що лишає приємний щем.
Серпневий номер журналу “Золота доба” - на ятках з українськими книжками на Петрівці.
Передплатний індекс: 96448
З питань співпраці, матюків чи подяк у бік редакції:
Публіцистика: dutan.kymel@gmail.com
Творчість: sjomenebo@gmail.com
Найголовніший голова видання: info@goldenage.com.ua