про те як мене зіпсувало квартирне питання

[motherazzzi]

В мене роздвоєння особистості.
Одна моя половинка милується новорічними прикрасами і захоплюється ідеями на зразок "кожний день грудня - 1 рукодільна дрібничка/прикраса". В голові крутяться варіанти і ідеї, щоправда всі якісь не свої, не нові і вторинні, за що соромно, але хочеться.
Друга моя половинка ні за що за таке не візьметься, бо це речі нефункціональні, одноденні (ну добре, одномісячні) і вони збирають пил, а потім їх нема де зберігати і дуже шкода вкладеної праці і душі, що вже не приносить радість, а лежить на дальній поличці і падає на голову. От був би в мене великий житловий простір! Там би знайшлося місце для речей "для душі" і "для краси", а так я навіть на подарунок комусь таке зробити не можу, бо в голові засіло оте "одноденне і нікому не потрібне" і згадуються різні повернені мені за кілька років після дарування бабусею мої дитячі саморобки і листівки, "хай будуть на пам'ять" каже.

Але це в мене якійсь нав'язливий страх останніх кількох років - "ощасливити" когось нафігнепотрібним йому подарунком.