Для протоколу

[morreth]

У мене немає сил на співчуття.
У мене немає сил на ненависть.
У мене немає сил на зловтіху.
У мене немає сил засуджувати тих, хто зловтішається.
У мене немає сил втішати тих, хто горює.
З порожньої криниці не вичерпати нічого.
А хто вичерпував цю криницю, нехай нарікає на себе.

Comments

саме так! спiвчуваю

[kolyuchka53]

* * *
Неначе напiвсонна - доладу не збудили
Блукаю межi люди, тиняюсь, мов сновида.
Прокинутись - несила, заснути - не дають;
Iду, мов саван, бiла. А поряд ще iдуть...

Напружуюсь щосили, щоб не заплющить очi,
I вiдчуваю: тiло вже слухатись не хоче!
А втомлене, байдуже - одну плекає мрiю:
Лягти б, хоч у калюжу, стулити щiльно вiї...

Хай тихо-тихо буде, i щоб нiяких "треба",
I щоб - нiхто, нiкуди, а тiльки - клаптик неба...
Нерухомо лежати, нiчим не пiклуватись,
Забути все, заснути, - та вже й не прокидатись.
Т.Л. 1982

[zlatovlaska_1]

Ви дуже точно все описали: лишається сама порожнеча й байдужість.
Хіба що може промайнути якийсь клаптик гніву на тих, хто приписує нам зараз свої проекції, слова, почуття, поведінку, бруд, обвинувачує в усіх бідах - яких вони ж завдали... Але воно теж потребує сил, і той гнів швидко вигоряє, мов папірець, не лишаючи по собі нічого.

[v_olga_dnepr]

У мене немає сил навіть на протокол.

[van_der_moloth]

У меня силы есть, но нет желания. Этот сериал уже во втором сезоне протух.