Пластилін

Nov 22, 2011 20:13

Прочитала сьогодні в lara_kroftt, що ніколи не пізно мати щасливе дитинство. Для свого випадку відкорегую: Ніколи не пізно, щоб оте щасливе дитинство закінчувалося. Озброївшись цією думкою, обзавелася я таким.


Пригадала собі, як давним давно руки ліпили кумедних, вайлуватих істоток, котики-песики-ведмедики відізнялися між собою хіба кольором, а вже скільки "радості" було відшкрябувати пластилін, що прилип до підлоги (в кращому випадку, бо в гіршому - до одягу чи килима).
Але сьогодні в моїх руках це буде не забавка. В мене є сурйозний-пресурйозний план використання цього матеріалу, а який - розкажу пізніше, бо ще, чого доброго, план не вдасться :Р
А ви любили ліпити з пластиліну?

кольоровості

Previous post Next post
Up