(no subject)
Не рідкісне явище. Чужі букви просочуються через горло, наче через слабо підходящу по розміру лійку, опускаються нижче по стравоходу, дряпаючи через тоненьку смужку шкіри теплі легені, відбираючи у них більшість часток кисню, та розчиняються через пори шкіри на ребрах.
Чуже стає своїм внутрішньовенним, зростається, пропускає коріння усередину думок, погляду, серцебиття. Одночасне бажання бути усередині та назовні тих слів, які все не можеш розрізнити на прочитане та автобіографічне, нехай деколи не існує і мінімального відголосу від реалій.
Необхідне повітря. Та що маєте - те маєте, якщо серед слів його не лишилося, інакше і не буде. Обережно, легені зачиняються. Наступний подих - пізніше.
Чуже стає своїм внутрішньовенним, зростається, пропускає коріння усередину думок, погляду, серцебиття. Одночасне бажання бути усередині та назовні тих слів, які все не можеш розрізнити на прочитане та автобіографічне, нехай деколи не існує і мінімального відголосу від реалій.
Необхідне повітря. Та що маєте - те маєте, якщо серед слів його не лишилося, інакше і не буде. Обережно, легені зачиняються. Наступний подих - пізніше.