...

[monotypy]

"не сни мене!
і не дивися в мої очі.
ніколи не читай моїх листів!..."
[русана LaLoba остапович, "метелик крапка come (with me)"]

"моє життя інфікувалося сенсом..."
[русана LaLoba остапович, "метелик крапка come (with me)"]

"ми приїжджаємо у місце, де народжуються знову..."
[русана LaLoba остапович, "метелик крапка come (with me)"]

"приймаю, як перша та остання Жінка на землі, як сама земля приймає в себе дощ, як дерева приймають в себе Сонце - назавжди, навіки."
[русана LaLoba остапович, "метелик крапка come (with me)"]

"я...
я - Відьма.
я - Вовчиця.
я - тихо-дика
автентична Жінка.
я - Спокій для чиїхсь очей.
я - є Життя для своїх дітей.
я - Та, що зорі позбирає в кошик.
я - Та, що любить,
а інакше, хто ще?
а-а-а!!!
так!
я - Бог..."
[русана LaLoba остапович, "я"]

"впусти мене у кров віршами
впусти мене в легені снів
впусти у те, що може бути "Нами"
впусти у розповідь без слів...
впусти у мрію доторкання
впусти в задуманість доріг
впусти мене в своє кохання
з якого вигнати б не зміг..."
[русана LaLoba остапович]

"...впусти меня! пусть каменные вены
вздуваются под серебристой холкой
и согревают душу вдохновенно
присутствием то женщины, то волка..."
[русана LaLoba остапович]

"...возможно,
я устану
от счастья с тобой.
кем я стану,
после того,
как побуду
твоей Судьбой?

распущу свои волосы
и пойду смотреть на звёзды.
и, если ты, во сне,
начнёшь искать меня рукой...

я - вернусь..."
[русана LaLoba остапович]