Мульки
То є мультсеріал, вихід раз в тиждень, трансляція по місцевому ТВ.
Серія перша. Вода
Чорний коридор, світло лише з прочинених дверей у ванну. Двері тримаються лише на верхній завісі, біла фарба порепана і лущиться. Чути дріботіння води з душу.
У ванній під стелею горить проста лампочка без люстри. Ванна кімната пуста окрім сидячої ванни у стіни справа і дзеркала навпроти дверей. На стінах стара бетонна штукатурка, видніються сліди плитки. Біла в хвильки плитка збереглася лише навколо старого дзеркала вкритого чорними плямами по краях і запітнілого з правого нижнього кута і вверх. Ванна маленька - сидяча. Фіранок немає. Від ванни йде пара.
У ванні сидить юнак років 18-ти. Ванна заткнута великим дерев'яним корком без ланца і потроху наповнюється ледь іржавою водою з голівки душу, яку юнак тримає в руках. У хлопця татуювання у вигляді змія, що обвиває ліву руку, і трояндовий вінок на шиї - посохлі квіти схиляються додолу, величезні шипи спрямовані вгору до голови. У нього коротко стрижена потилиця, на яку спадає довге волосся зверху.
З закритими очима, він поливає себе водою. Тіло напружене, він постукує голівкою душу по голові. На обличчі смуток, ледь іржава вода розмиває криваву сльозу.
У запітнілому дзеркалі відображається дівчина, що притулилась до дверної рами і дивиться на юнака. Обриси нечіткі, видно лише білу по литки сорочку, русяве пряме волосся. На комірі і відворотах сорочки вишивка. Побачивши криваву сльозу дівчина відвертається, накидає на двері чоловічу сорочку, що тримала в руках і біжить коридором.
Юнак сіпається від шуму кроків і хапає топірець, що лежить біля ванни. Верх топірця гострий шпіц, що переходить у лезо по другий бік від голівки топірця. Він обертається, але побачивши сорочку на дверях заспокоюється. Вилазить з ванни, акуратно ступаючи по битій плитці, йде до дзеркала. Перед дзеркалом підлога з залізної пластини з форсунками. Такі самі форсунки йдуть по стіні вверх по боках дзеркала. Юнак ступає на пластину, спирається руками обабіч дзеркала. З форсунок починає обвівати теплим повітрям, але працює їх лише невелика частина. Зображення в дзеркалі яснішає. Видно лице юнака і верх грудей. У нього шрами від кутиків очей навскоси сходяться на переніссі. Також численні дрібні шрами на плечах.
Обсохнувши, юнак вбирає потерті джинси на голе тіло і темного гуцульського капелюха з сушеними квітами і пером тетерева. Джинси понизу і на верху передніх кишень вишиті червоним з чорним. Пов'язує плетений пояс, зашнуровує високі черевики і знімає з дверей сорочку. На спині білими легкими стібками вишитий орел зі спини, що роззявив дзьоба у клекоті.
Вбирає сорочку, закочує правий рукав, лівий акуратно застібає. Юнак всміхається правим кутиком рота і виходить в темряву. Заграє музика.
Вхід чотирьохповерхового будинку. За будинком димить котельня на фоні розлогих гір. Легкі сутінки. Сходами спускається юнак, проходить кілька метрів. Перед ним асфальт прорила стрімка річка. Через новояр перекинутий місток, по якому проведена труба водогону. Водогін за ізольовано чорною смолою, в місцях стиків виступають металеві обручі. Юнак ступає на місток без перил.
Опенінг.
Опенінг.
Хух, стомився…
Серія перша. Вода
Чорний коридор, світло лише з прочинених дверей у ванну. Двері тримаються лише на верхній завісі, біла фарба порепана і лущиться. Чути дріботіння води з душу.
У ванній під стелею горить проста лампочка без люстри. Ванна кімната пуста окрім сидячої ванни у стіни справа і дзеркала навпроти дверей. На стінах стара бетонна штукатурка, видніються сліди плитки. Біла в хвильки плитка збереглася лише навколо старого дзеркала вкритого чорними плямами по краях і запітнілого з правого нижнього кута і вверх. Ванна маленька - сидяча. Фіранок немає. Від ванни йде пара.
У ванні сидить юнак років 18-ти. Ванна заткнута великим дерев'яним корком без ланца і потроху наповнюється ледь іржавою водою з голівки душу, яку юнак тримає в руках. У хлопця татуювання у вигляді змія, що обвиває ліву руку, і трояндовий вінок на шиї - посохлі квіти схиляються додолу, величезні шипи спрямовані вгору до голови. У нього коротко стрижена потилиця, на яку спадає довге волосся зверху.
З закритими очима, він поливає себе водою. Тіло напружене, він постукує голівкою душу по голові. На обличчі смуток, ледь іржава вода розмиває криваву сльозу.
У запітнілому дзеркалі відображається дівчина, що притулилась до дверної рами і дивиться на юнака. Обриси нечіткі, видно лише білу по литки сорочку, русяве пряме волосся. На комірі і відворотах сорочки вишивка. Побачивши криваву сльозу дівчина відвертається, накидає на двері чоловічу сорочку, що тримала в руках і біжить коридором.
Юнак сіпається від шуму кроків і хапає топірець, що лежить біля ванни. Верх топірця гострий шпіц, що переходить у лезо по другий бік від голівки топірця. Він обертається, але побачивши сорочку на дверях заспокоюється. Вилазить з ванни, акуратно ступаючи по битій плитці, йде до дзеркала. Перед дзеркалом підлога з залізної пластини з форсунками. Такі самі форсунки йдуть по стіні вверх по боках дзеркала. Юнак ступає на пластину, спирається руками обабіч дзеркала. З форсунок починає обвівати теплим повітрям, але працює їх лише невелика частина. Зображення в дзеркалі яснішає. Видно лице юнака і верх грудей. У нього шрами від кутиків очей навскоси сходяться на переніссі. Також численні дрібні шрами на плечах.
Обсохнувши, юнак вбирає потерті джинси на голе тіло і темного гуцульського капелюха з сушеними квітами і пером тетерева. Джинси понизу і на верху передніх кишень вишиті червоним з чорним. Пов'язує плетений пояс, зашнуровує високі черевики і знімає з дверей сорочку. На спині білими легкими стібками вишитий орел зі спини, що роззявив дзьоба у клекоті.
Вбирає сорочку, закочує правий рукав, лівий акуратно застібає. Юнак всміхається правим кутиком рота і виходить в темряву. Заграє музика.
Вхід чотирьохповерхового будинку. За будинком димить котельня на фоні розлогих гір. Легкі сутінки. Сходами спускається юнак, проходить кілька метрів. Перед ним асфальт прорила стрімка річка. Через новояр перекинутий місток, по якому проведена труба водогону. Водогін за ізольовано чорною смолою, в місцях стиків виступають металеві обручі. Юнак ступає на місток без перил.
Опенінг.
Опенінг.
Хух, стомився…