(no subject)
Я починаю забувати, який ти
Часом дивлюсь на тебе зараз
Як заглядаю в глибоку печеру
Куди давно зайшов хтось
І поки не повернувся
Коли я казала щось тобі
Щоразу з кута вилітала та чорна птаха
І затуляла крилами твої вуха
Затуляла твої очі
І скльовувала звук мого сміху
Вона вчепилась кігтями в твоє волосся
І ти перестав чути що я думаю
Тишком нишком вона вкрала з твоїх кишень
Все ароматне золото
Яке я тобі дала
А як хочу плеснути в долоні і відігнати її
То вона верещить і ти думаєш
Що тобі треба йти вже
Одягаєш скафандр і йдеш вглибину на дно
І моє солодке вечірнє повітря
Холодіє вітром і пече колючим дощем