Велику частину мого свідомого життя я проводжу у Львові. Завжди цікавило, як то Львів виглядав років так 300 тому.
В моїй уяві побудувати картину міських укріплень і річки Полтви було важко. А от Зиґмунт Розвадовський з колегою в 1929 році намалювали панораму Львова другої половини XVIII ст.
Львівські міські пейзажі середини XIX ст. теж не особливо візуалізувались. В книзі Бориса Васильовича Мельника "Вулицями старовинного Львова" (видання 2006 р.) є кілька цікавих картин, які мені допомогли.
Також дізнався, що в музеї найдавніших пам'яток Львова є макет середньовічного міста, треба буде піти глянути.
З.Розвадовський та С.Яновський, 1929 р.
Панорама Львова, др. половина XVIII ст.
Опишу панораму словами львів'янина, якого цитує І.Крип'якевич у своїй книзі "Історичні проходи по Львові" (видання 1932 р.):
Ще коло 1780 р. на вулиці Карла Людвика (пр. Свободи, непарні числа) «нічого іншого не було, тільки багна й трясовища; кілька домиків, розкинених тут і там при вулиці Єзуїтській (вул. акад. В.Гнатюка), два домики при вул. Сикстуській (вул. Дорошенка), а як ціла Широка вулиця (вул. Коперника), все місце було болотнисте, самі мочари, трясовища, зарослі тростиною,- там на качки славно польовано»
Після приєднання Львова в 1772 році до Австрії почали розбиратися львівські оборонні мури і вже в 1844 році Нижні Вали (проспект Свободи) виглядав гламурно, з річкою і мостиками.
Нижні вали (проспект Свободи)
Літографія К.Ауера, 1844 р.
Площа Фердинанда (площа Міцкевича)
Акварель А.Ґаттона, 1847 р.
До 1890 році річку Полтву сховали до підземного колектору, у 1900 році завершено будівництво Львівського оперного театру. Вали Гетьманські мали лінію кінного трамваю, в 1905 році проспект виглядав знайомо.
Вали Гетьманські, поштівка 1905р.
Я здивувався, коли побачив, як виглядала вул. Івана Франка між площею Соборною і вул. Зеленою в середині XIX ст. Я думав, в той час там вже було забудовано суттєво щільніше.
Вулиця Панська (вул. Івана Франка)
Ґуаш, cередина XIX ст.