Електричка вихідного дня. Київ-Борзна-Мотронівка-Київ
На відстані 60 грн і 2,5 годин з Києва стоїть у небутті і забутті містечко Борзна. А за 4 км звідти хутір Мотронівка, де провів останні роки життя Пантелеймон Куліш, титановий сплав українського відродження. Про генія іншим разом, зараз про місце.
Отже, обідньою електричною до станції Плиски. Звідти 30 хв. і 15 грн маршруткою у Борзну через кілька нічим неприкметних сіл. А ні, в селі Плиски є крутий стадіон на 1050 місць, де грає команда «Эдність».
На в’їзді у Борзну знак попереджає про 100 метрів Шотландії.
Дореволюційний будинок легко впізнати за шляхентими пропорціями.
Рецепт старої революції
Рецепт нової революції - рештки пам’ятника вождю старої.
Трохи місцевих літер. В «Кулі нарії» варять ріденький еспресо по 5,5 і продають желато по 8 за кульку. Продавщиця нудьгує і дивиться серіали про красиве життя.
Урбаністична класика
Судячи з усього, Борзна знавала кращі часи. Тепер суцільна безнадія. Робити там рішуче нічого, як хасиду в шабат. Але до Мотронівки ще треба доїхати, тому ночуємо по 120 грн з носа у готелі з антично-аграрною назвою «Колос» (щось типу гуртожитка для механізаторів, back in USSR). Фразу при бронюванні «невже ви думаєте, що знайдете щось дешевше» треба читати «невже ви думаєте, що знайдете щось інше».
Сліди колишньої краси
Квінтесенція безнадії: квартира в провінції. Полковникам давно ніхто не пише
Собор потихеньку реставрують до другого пришестя.
Урбан дизайн
Словом, виглядає Борзна якось так і все, про що там лишається мріяти - або хутір Мотронівка і кільканадцять душ кріпаків, або втекти звідти світ за очі. Цікавий факт: у Борзні є завод з виробництва спортивних сіток для всіх видів спорту. Фірмового магазина не знайшли, але бачили живого тубільця з тенісною ракеткою (!).
Вказівник чомусь весь прострілений, хоч до лінії фронту далеко
Мотронівка - ідилія і аркадія, тиша, бджоли липовий мед збирають, все як класична вкраїнська література пише. Тут на початку 2000-х відновили хату Пантелеймона Куліша і його тещі Мотрони Білозерської, де тепер імпровізований музей. Музей так собі, не стільки про Куліша, як про сілький побут.
"Будинок тещі"
"Будинок Куліша" з пам'ятником Сашеньці Куліш ака Ганна Барвінок.
Екскурсоводша: «Куліш був творчою людиною і йому потрібні були музи, тобто коханки».
Окремий зал у стилі наївний мінімалізм присвячено впихачу невпихуємого Івану Степановичу Плющу («батьку нашому і меценату»).
Треба буде окремий альбом зробити з могилами класиків
Команда етнографів
Мораль:
Інтелектуалам варто з’їздити, неінтелектуалам буде, напевно, нудно.
Час: з обіду п’ятниці по вечір суботи, одна ночівля
Бюджет: 400-450 гривень на їздока all inclusive.
Далі буде про те, як Куліш подавав своє CV на столичну роботу.
Отже, обідньою електричною до станції Плиски. Звідти 30 хв. і 15 грн маршруткою у Борзну через кілька нічим неприкметних сіл. А ні, в селі Плиски є крутий стадіон на 1050 місць, де грає команда «Эдність».
На в’їзді у Борзну знак попереджає про 100 метрів Шотландії.
Дореволюційний будинок легко впізнати за шляхентими пропорціями.
Рецепт старої революції
Рецепт нової революції - рештки пам’ятника вождю старої.
Трохи місцевих літер. В «Кулі нарії» варять ріденький еспресо по 5,5 і продають желато по 8 за кульку. Продавщиця нудьгує і дивиться серіали про красиве життя.
Урбаністична класика
Судячи з усього, Борзна знавала кращі часи. Тепер суцільна безнадія. Робити там рішуче нічого, як хасиду в шабат. Але до Мотронівки ще треба доїхати, тому ночуємо по 120 грн з носа у готелі з антично-аграрною назвою «Колос» (щось типу гуртожитка для механізаторів, back in USSR). Фразу при бронюванні «невже ви думаєте, що знайдете щось дешевше» треба читати «невже ви думаєте, що знайдете щось інше».
Сліди колишньої краси
Квінтесенція безнадії: квартира в провінції. Полковникам давно ніхто не пише
Собор потихеньку реставрують до другого пришестя.
Урбан дизайн
Словом, виглядає Борзна якось так і все, про що там лишається мріяти - або хутір Мотронівка і кільканадцять душ кріпаків, або втекти звідти світ за очі. Цікавий факт: у Борзні є завод з виробництва спортивних сіток для всіх видів спорту. Фірмового магазина не знайшли, але бачили живого тубільця з тенісною ракеткою (!).
Вказівник чомусь весь прострілений, хоч до лінії фронту далеко
Мотронівка - ідилія і аркадія, тиша, бджоли липовий мед збирають, все як класична вкраїнська література пише. Тут на початку 2000-х відновили хату Пантелеймона Куліша і його тещі Мотрони Білозерської, де тепер імпровізований музей. Музей так собі, не стільки про Куліша, як про сілький побут.
"Будинок тещі"
"Будинок Куліша" з пам'ятником Сашеньці Куліш ака Ганна Барвінок.
Екскурсоводша: «Куліш був творчою людиною і йому потрібні були музи, тобто коханки».
Окремий зал у стилі наївний мінімалізм присвячено впихачу невпихуємого Івану Степановичу Плющу («батьку нашому і меценату»).
Треба буде окремий альбом зробити з могилами класиків
Команда етнографів
Мораль:
Інтелектуалам варто з’їздити, неінтелектуалам буде, напевно, нудно.
Час: з обіду п’ятниці по вечір суботи, одна ночівля
Бюджет: 400-450 гривень на їздока all inclusive.
Далі буде про те, як Куліш подавав своє CV на столичну роботу.