(no subject)
Переклала частину книги «Справи Коза Ностри», складеної на базі інтерв’ю із Джованні Фальконе. Оскільки багатьом контекст усього написаного буде незрозумілим, написала нижче невеличкий пояснювальний коментар, мій варіант передмови для українського читача. Хто зна, може колись перекладу ще.
Кому цікаво, приємного читання.
Текст тут - http://issuu.com/miztontli/docs/violenze
Літо 1984 року було переломним для Італії. Ключовими фігурами цього перевороту були двоє осіб: одного звали Джованні Фальконе, іншого - Томазо Бушетта. Двоє непересічних чоловіків по різні сторони барикад у певний магічний момент зійшлися у плідній співпраці, яка згодом переросла у дружбу. Це було схоже на діалог добра і зла. Фальконе - добро, який на той час працював в органах правосуддя і розслідував справи мафії; Томазо Бушетта - зло, втілене у фігуру важливого мафіозо, який несподівано для всіх виявив бажання співпрацювати і розкривати свої секрети. Це був дуже важливий період в історії боротьби з мафією, зокрема із сицилійською мафією під іменем «Коза Ностра», про яку до 1984 року було мало що відомо. Будь-які розслідування проходили наосліп, і в судових органах Сицилії шастали навіть такі, які стверджували, що Коза Ностра - це лише роздута вигадка.
Тотальне незнання про мафію та невидимість Коза Ностри можна пояснити легко: така організація як Коза Ностра будується і тримається на фундаментальному принципі секретності у найдрібніших і, на перший погляд, найнезначніших деталях, які стосуються її щоденної діяльності. Члени Коза Ностри не мають права розказувати про свою організацію навіть найближчим людям, і якщо будь-яка інформація просочується у зовнішній світ, то винного або просто підозрюваного буде покарано смертю. В італійській мові цей найважливіший мафіозний принцип називається omerta’. Ніхто не має права розкривати карти. Тільки тишина, silenzio. Одного разу інформація просочилася: такий собі колишній мафіозо Леонардо Вітале в 1973 році вирішив донести на організацію, в якій перебував, після чого його було поміщено до психлікарні. Через декілька місяців після виписки Вітале із психлікарні, його було вбито.
У 1984 році на бік добра вирішив перейти Томазо Бушетта, важливий мафіозо, під назвиськом Дон Мазіно. Його співпраця з органами правосуддя почалася з особи Джованні Фальконе, без якого, як визнавав сам Дон Мазіно, навряд чи відбулася б. Дон Мазіно просто вірив у волю і успіх Фальконе. І з самого початку наказував таке: «Після всього, що я вам розкажу, вони намагатимуться знищити вас, і професійно, і фізично. І мене так само. Пам’ятайте, мова йде про борг, який неможливо погасити. Ви ще не передумали мене допитувати?».
Власне, борг було погашено смертю Фальконе в 1992 році: неподалік Палермо вибухає 500 кілограмів тротилу забираючи життя і Джованні Фальконе, і його дружини, і його тілоохоронців.
«Справи Коза Ностри» - це інтерв’ю із Джованні Фальконе за рік до його смерті.
Кому цікаво, приємного читання.
Текст тут - http://issuu.com/miztontli/docs/violenze
Літо 1984 року було переломним для Італії. Ключовими фігурами цього перевороту були двоє осіб: одного звали Джованні Фальконе, іншого - Томазо Бушетта. Двоє непересічних чоловіків по різні сторони барикад у певний магічний момент зійшлися у плідній співпраці, яка згодом переросла у дружбу. Це було схоже на діалог добра і зла. Фальконе - добро, який на той час працював в органах правосуддя і розслідував справи мафії; Томазо Бушетта - зло, втілене у фігуру важливого мафіозо, який несподівано для всіх виявив бажання співпрацювати і розкривати свої секрети. Це був дуже важливий період в історії боротьби з мафією, зокрема із сицилійською мафією під іменем «Коза Ностра», про яку до 1984 року було мало що відомо. Будь-які розслідування проходили наосліп, і в судових органах Сицилії шастали навіть такі, які стверджували, що Коза Ностра - це лише роздута вигадка.
Тотальне незнання про мафію та невидимість Коза Ностри можна пояснити легко: така організація як Коза Ностра будується і тримається на фундаментальному принципі секретності у найдрібніших і, на перший погляд, найнезначніших деталях, які стосуються її щоденної діяльності. Члени Коза Ностри не мають права розказувати про свою організацію навіть найближчим людям, і якщо будь-яка інформація просочується у зовнішній світ, то винного або просто підозрюваного буде покарано смертю. В італійській мові цей найважливіший мафіозний принцип називається omerta’. Ніхто не має права розкривати карти. Тільки тишина, silenzio. Одного разу інформація просочилася: такий собі колишній мафіозо Леонардо Вітале в 1973 році вирішив донести на організацію, в якій перебував, після чого його було поміщено до психлікарні. Через декілька місяців після виписки Вітале із психлікарні, його було вбито.
У 1984 році на бік добра вирішив перейти Томазо Бушетта, важливий мафіозо, під назвиськом Дон Мазіно. Його співпраця з органами правосуддя почалася з особи Джованні Фальконе, без якого, як визнавав сам Дон Мазіно, навряд чи відбулася б. Дон Мазіно просто вірив у волю і успіх Фальконе. І з самого початку наказував таке: «Після всього, що я вам розкажу, вони намагатимуться знищити вас, і професійно, і фізично. І мене так само. Пам’ятайте, мова йде про борг, який неможливо погасити. Ви ще не передумали мене допитувати?».
Власне, борг було погашено смертю Фальконе в 1992 році: неподалік Палермо вибухає 500 кілограмів тротилу забираючи життя і Джованні Фальконе, і його дружини, і його тілоохоронців.
«Справи Коза Ностри» - це інтерв’ю із Джованні Фальконе за рік до його смерті.