Киев. Революция - 2013
Сотні тисяч українців цими днями вийшли на вулиці та іншими діями підтримують протест проти де-факто зміни європейського напрямку розвитку України та дій влади проти мирних зібрань.
Народний депутат Леся Оробець написала чудовий пост в фейсбуці з цього приводу: https://www.facebook.com/lesyaorobets/posts/627845807251335
Леся, браво! Хочу лише додати: це стосується не Лесі, не лідерів "опозиції", не когось, кого оберуть або проголосять лідером або керівником цього спротиву, Майдану. Це стосується кожного з нас особисто. Кожен з тих, хто був на майдані в 2004-2005 або підтримував, співчував чи ще якось брав участь у ньому, це він (і я, так) винний в повному обсязі за те, що сталося. І те, що нажаль, станеться після цієї революції. Бо революція не закінчується, коли ми підняли прапор перемоги та домоглися мети "геть Януковича". Вона лише починається з цього. Кожен день, кожна година після формальної, декларованої перемоги і відкриття шампанського з цього приводу має бути присвячена захисту революції. КОЖНИМ ОСОБИСТО!
Кожен має з усіх сил ламати хребта, добивати, знищувати систему, що діяла і продовжує діяти: суддів, прокурорів, мєнтів, дармоїдів на державних грошах. Кожен персонально має обрати мету і без перерв та вихідних бити в одну точку, руйнувати систему, що склалася, елемент за елементом.
Величезною помилкою було б покласти відповідальність за це на якогось лідера, навіть якщо це дійсно людина з щирими намірами та залізною волею: його також треба контролювати, аби наміри були ще щирішими, а воля - абсолютно незламною. Якщо ви хочете якісного життя, життя з європейськими цінностями, ніхто, окрім вас особисто не побудує його. Ніякі угоди про асоціацію не допоможуть, допоки люди заходять в вагон метрой ДО ТОГО, як з нього вийшли пасажири. Допоки будуть кидати собі під ноги недопалки. Допоки будуть нормально ставитися до безпідставних зупинок ДАІшниками. Допоки будуть "віддячувати" лікарям та чиновникам. Допоки за гроші виходитимуть на мітинги.
Багато таких "допоки" відокремлює нас від Європи, і це - не через Азарова та Януковича, а через кожного з нас. Через те, що у мене і у кожного з нас в голові. Революція - це перший удар по системі. Не дайте системі оговтатися від цього удару. Бийте, бийте, бийте щодня!
Слава Україні!
Народний депутат Леся Оробець написала чудовий пост в фейсбуці з цього приводу: https://www.facebook.com/lesyaorobets/posts/627845807251335
Леся, браво! Хочу лише додати: це стосується не Лесі, не лідерів "опозиції", не когось, кого оберуть або проголосять лідером або керівником цього спротиву, Майдану. Це стосується кожного з нас особисто. Кожен з тих, хто був на майдані в 2004-2005 або підтримував, співчував чи ще якось брав участь у ньому, це він (і я, так) винний в повному обсязі за те, що сталося. І те, що нажаль, станеться після цієї революції. Бо революція не закінчується, коли ми підняли прапор перемоги та домоглися мети "геть Януковича". Вона лише починається з цього. Кожен день, кожна година після формальної, декларованої перемоги і відкриття шампанського з цього приводу має бути присвячена захисту революції. КОЖНИМ ОСОБИСТО!
Кожен має з усіх сил ламати хребта, добивати, знищувати систему, що діяла і продовжує діяти: суддів, прокурорів, мєнтів, дармоїдів на державних грошах. Кожен персонально має обрати мету і без перерв та вихідних бити в одну точку, руйнувати систему, що склалася, елемент за елементом.
Величезною помилкою було б покласти відповідальність за це на якогось лідера, навіть якщо це дійсно людина з щирими намірами та залізною волею: його також треба контролювати, аби наміри були ще щирішими, а воля - абсолютно незламною. Якщо ви хочете якісного життя, життя з європейськими цінностями, ніхто, окрім вас особисто не побудує його. Ніякі угоди про асоціацію не допоможуть, допоки люди заходять в вагон метрой ДО ТОГО, як з нього вийшли пасажири. Допоки будуть кидати собі під ноги недопалки. Допоки будуть нормально ставитися до безпідставних зупинок ДАІшниками. Допоки будуть "віддячувати" лікарям та чиновникам. Допоки за гроші виходитимуть на мітинги.
Багато таких "допоки" відокремлює нас від Європи, і це - не через Азарова та Януковича, а через кожного з нас. Через те, що у мене і у кожного з нас в голові. Революція - це перший удар по системі. Не дайте системі оговтатися від цього удару. Бийте, бийте, бийте щодня!
Слава Україні!