Gaudeamus

[misjko]

 Кожен раз, коли слухаю (і трохи підспівую) "Gaudeamus" на урочистостях, пригадую, що там є і моє одне слово.

Але почну ab ovo. За традицією, після строфи "Vivat Academia! // Vivant professores!.." співають третю строфу переспіву Михайла Білика (див. нижче).

Однак, 10 років тому одна пані професор філології запропонувала замість переспіву Білика співати переклад А.С. На мій погляд, цей переклад найближчий до оригіналу і буквально, і за духом:

Геть, журбо-напаснице,
Болісті, гризоти!
Геть, лукавий зліснику!
Геть, їдкий насмішнику,
З нашої спільноти!

Наша академічна спільнота тільки виграє без злісників та насмішників. Та повернемося до подій десятирічної давності. Увечері мені телефонує А.С. і наводить аргументи проти використання свого перекладу. Усі люблять строфу Білика за її "Многая літа!". І це попри те, що у ній є канцеляризм "вузи".

- Так замінимо "вузи". - сказав я.

- А як?

- Скажімо, замість "нам вузи" можна "науки".

- А що?! Цілком може бути.

Отже, зараз співають:

Хай живуть науки всі,
Вся наша еліта:
Професори і доценти,
Аспіранти і студенти, -
«Многая їм літа!»