дитинства псто

May 16, 2010 03:12

Колись маленький mishadoff не сидів днями за компютером, так як його не було а грав з дітками на вулиці в ігри.
Дивно, але це були і РПГшки, і Екшни, і стратегії і все від першої особи.
Найпопулярніші ігри у нас в дворі були з мячиком: футбол, 1000, 21, мясо, собачка, квадрат, і таке інше.
Дуже часто були проблеми з мячем, то здутий, то мама не пускала на вулицю того в кого був мяч, то кричали сусіди шоб ми їхні машини не побили. Тоді ми грали в ігри без мячіка.
Казакі-разбойнікі.
так ми її тоді називали. геніальна гра.
Є дві команди, відповідно казакі і разбойнікі. Одні тікають і залишають крейдою після себе стрілки на асфальті. Інші їх ловлять.
Саме нудне було коли разбойнікі спеціально не ставили після себе мітки і никались в якійсь підїзд.
12 палочок.
Пошлого тут нічо нема. Є дошка яка лежить на колоді чи цеглині, шо какбе намєкає качелю.
На одній з її сторін лежить 12 паличок. Є один чувак, який має захищати цю конструкцію. Всі інші розбігаються і ховаються.
Він рахує, скажем до 100 а потім його задача всіх знайти. Як тікі він когось бачить, знайдений поміщається в гіпотетичну тюрму біля качелі і одна паличка перекладається на інший бік. Перемога захисника зараховується якшо всі люди знайдені.
Вроді і нудота, але там була одна цікава підйобіста функція. Якшо захисник тебе не побачив (або побачив і не встиг перекласти паличку) а ти підбіг і ногою розбив всю цю конструкцію. Всі заключонні вільні і розбігаються, а його задача відновити початковий вигляд качелі.
Це ок ок ок.
Пєкарь.
Це теж прикольна гра. Але для неї потрібна хороша палиця, по типу клюшки. І да, можливі травми.
Точних правил я вже не памятаю, але суть шо є пляшка/банка яку охороняє воротар з палкою і купа жлобів, палки яких валяються в околі банки. Їх задача - забрати свою палицю і збити банку. Задача воротаря, доторкнутися палкою до когось і збити банку. Тоді той, до кого доторкнулися стає воротарем. Гра цікава насамперед тим, що активна. Але буває що воротар перегинає палку і оце так зване "доторкнутися" буває дуже болючим. Були випадки. Можливо навіть через небезпеку нас приваблювала ця гра.

Ще була купа, купа ігор. Може згадаю напишу.

дитинство, ігри, спогади

Previous post Next post
Up