Не дають мені спокою дописи моїх шанованих велодрузів. От і поїхав я в понеділок в невеличку веломандрівку. Невеличку - це 50+ км. Подорожував дуже мальовничими місцями, справжньою Голландією. Отже, поїхали.
Землі на північ від Амстердаму належать до муніципалітету Ватерланд (gemeente Waterland). Мій маршрут:
Це мальовничі луга і пасовища вздовж озера Ейселмер (колишня затока Північного моря). На горизонті мій IJburg:
Дюргердам - красиве село на березі озера в межах муніципалітету Амстердаму, тут живуть небідні люди, я так думаю:
Поруч проходить високовольтна лінія електропередач, зараз сім'я мого співробітника протестує проти спроб уряду побудувати щось таке через їх місто:
Це Аутдам. Маленьке село з церквою:
Подорожувати велосипедом в Нідерландах - одне задоволення: велокарта, веловказівники, велопереїзд через дорогу, велодоріжки. Справа на горизонті - селище Маркен.
Маркен раніше був невеличким селом, що знаходилось на острові:
В 1957 острів сполучили з материком насипною дамбою з чудовою дорогою.
Раніше місцеві займались рибальством і ремеслами. Зараз живуть з туристів.
Мені там дуже сподобалось, але туристи місто "попсять":
Як належиться колишньому острову - в нього є велика гавань і маяк (який я не побачив, бо їхав спонтанно, без планування):
З цієї гавані на 3 палубному кораблі разом з моїм сталевим конем (6.50 євро за квиток на нас обох) я поплив до Волендаму. На кораблі був свій бар, тому в Маркенських барах я не посидів.
Волендам на горизонті:
Набережна Волендаму дуже туристична, багато росіян і китайців, я не став її фоткати, просто підкріпивсь креветками у фритюрі з вуличного рибного кіоску і поїхав далі. Кому цікаво, що то таке - в інтернеті багато фоток.
Поруч з Волендамом (якихось 4-5км) знаходиться казково прекрасний, майже не засижений туристами Монікендам:
Пам'ятник загиблим льотчикам британських ВПС:
Величезна церква:
Вулиця XVII сторіччя:
Ратуша з янголом-сурмачем:
Вид з іншого боку. Монікендам залишив найприємніше враження від усієї поїздки (ну ще Маркен непоганий):
Зоудервуде. Село-селом. Але є церква. По дорозі мене застав дощ, який за 10 хв вщух встигнувши, однак, намочити мені джинси.
Брюк ін Ватерланд - теж мальовниче село. Тут дуже чисто і гарно. Побачити щось окрім будинків по ходу велосипедного маршруту я не встиг - боявсь повторення дощу:
В цьому селі живуть багатодітні лебеді:
В Зундердорпі я напився молочка.
Про це село я вже писав раніше. Дуже доречно за молоком приїхали якісь араби, які набирали його у пластикові відра. Вони розміняли мені гроші для молокомату.
Вже в Північному Амстердамі я ледь не впав з велосипеда, коли побачив отаке:
Романтіка, мльо. Звідки вона тут узялась? Це ж не надуваний човен. Можливо, в когось дуже романтичні спогади пов'язані з ним :-)