(no subject)
Вже вдруге відмовлюясь від святкування Дня Незалежності в умовах міста, натомість тікаю від нього подалі. Цього річ фест у Підкамені ( на якому ми були минулого року) провели на місяць раніше, а з Гуляй-Полем (куди я хочу потрапити вже 3-й рік) якось не може скластись (а що ви хотіли - туди їхати треба добу, з нашим кончєним транспортним сполученням), то ж ми поїхали в Уніж, що в Городенківському районі на Генералофранківщині.
Добиратись ми збирались на маршрутці, точно маршруту ще не знаючи. Здавалось, що від населеного пункту на дорозі до місця проведеного фестивалю не більше 2км. Насправді там всі 10км. Добре що напередодні Коля надумав поїхати з нами на власному авто (тобто це ми получається поїхали з ним).
Одразу скажу - такої організації я ще не бачив, на жодному фестивалі, ні на НівРоку, ні в Підкамені,ані в Космачі (2007). Люди, які були в Шешорах, казали, що там теж було все скромніше.
Місце проведення фестивалю було вибране досить вдало. По-перше це була територія старої закинутої тваринницької ферми місцевого колгоспу, по-друге в цих краях активно діяли загони УПА і тому серед місцевого населення була серйозна підтримка в організації "бандерівського фесту". Вся територія була обнесена дерев'яним парканом (видно, що дерева тут не жаліли - навіть дрова на вогнища можна було без проблем взяти в організаторів в спеціальному сарайчику, там же давали і сокири).
Всі товарно-грошові відносини здійснювались з використанням місцевої валюти - бофонів. Прототипом цієї бандерівської валюти були марки Бойового Фонду УПА, що ними повстанці розплачувались з місцевими жителями за харчі і інші речі, яких потребували. Курс обміну бофон:гривня - 1:1. На ці гроші можна було придбати пиво, квас (правда галімий - штучний), шашлик і ще всяку всячину, яку зазвичай споживають на природі. Міцні алкогольні напої офіційно були під забороною, але за цим не дуже слідкували, щоправда і обриганих я не бачив.
Намети встановлювались в колгоспному садку. Вартість 2-денного перебування - 60грн, якщо за попередньою реестрацією в інтернеті - 50грн, якщо з прапором -знижка на 10грн. Ці гроші було варто заплатити: на території табору були зручні туалети європейського типу (а не сільського), душові з гарячою водою, працювали волонтери, які збирали сміття і допомагали приїжджим зорієнтуватись в розмаїтті культурних заходів.
Оформлення території фестивалю.
Ясна річ - більшість присутніх надавали перевагу правій ідеології і холодному пиву :)
Сердце фесту - Кузня. Кузня не в прямому розумінні - а в переносному.
Рунічний тризуб!
Ми в перший же день пішли купатись на Дністер. Місця там дуже мальовничі, а вода тепла, хоч і не дуже чиста - вже квітне.
Ввечері суботи і неділі були концерти, причому в суботу в перервах між виступами виконавців читали свої вірші юні поети. На гурт Перлина Степу з Херсону - чудова музика, дуже енергетичне виконання, справжній драйв. Їх записи можна знайти в Інтернеті, а свого диску в них ще нема...
Під час виступу полтавського гурту Трансформер на 20хв зникло живлення. Музиканти не розгубились, вийшли до людей і просто в натовпі зіграли декілька акустичних версій своїх пісень. Це вам, блядь, не Філя Кіркоров.
В неділю в якості доповнення до концерту було лазерне шоу.
Крім музичної частини ще були літературні читання (на які ми не потрапили), конкурси гарфіті, показ короткометражних фільмів (арт-хаусні проекти, важкі до зрозуміння без попередньої канабінольної інтоксикації), майстер клас по вишивці, плетінню, копанню повстанських криївок (бункерів). Ось що там малювалось по стінах:
і на спинах:
Наступного дня ми поїхали дивитись на наш табір з іншого боку Дністра. Розповідь про подорож в неділю 24 серпня + мальовничі фото з виского берега шукайте в цьому журналі завтра :)