Короткі підсумки травня, або передоз від франкофонії.
Цей травень видався дуже щедрим на вихідні дні. Я кажу про Європу, а не про Україну, де травень традиційно відпочинковий місяць. Вже давно ніхто не каже "жовтневі свята" - про них давно забули, а "травневі свята" гуляють усі. Хоча, якщо задуматись, у "травневих" українських така ж природа, як і у "жовтневих", і по хорошому їх би теж варто було замінити. Але не будемо про політику.
В Голландії на травень припало аж 2 вихідних - Вознесіння і Трійця. День Перемоги тут називається День Визволення і вихідний він лише раз на 5 років, відзначається 5 травня.
Тепер про франкофонію: на трійцевий вихідний ми з дружиною в останній момент забукали готель в сусідньому Льєжі на 2 ночі. Квитки на поїзд з пересадкою в Маастрихті по тарифу "Бенілюкс-вікенд" (17 євро на дорослого в один бік). Три години з хвостиком і ти в 100% франкомовному середовищі. Під час срачів прихильники двомовності в Україні постійно тикають пальцем на європейські країни з декількома офіційними мовами. Ну от в Бельгії голландська рівноправна з французькою. Провінція Льєж навіть межує не лише з Фландрією (голландськомовна частина Бельгії), але й з Нідерландами. Ось типовий діалог з бельгійцем:
-Do you speak English?
-Very little...
-Spreek je Nederlands?
-Better English.
Ну в сфері обслуговування англійську ще більш-менш знають: з трьох походів в нормальні повноцінні ресторани (в центрі Льєжу, прямо біля ратуші) лише в одному з них офіціантка не балакала англійською (що характерно - меню там теж було лише французькою). І лише в фастфуді хлопець побачивши, що я хочу розплатитись карточкою голландського банку перейшов зі мною на голландську. Ніяких двомовних повідомлень на зупинках громадського транспорту. Ні слова на голландській на автобусних і залізничних квитках. Все французькою. Ось така вона славнозвісна двомовність. Добре, що хоча б англійську через раз розуміють.
Але цього було мало і в суботу, напередодні свого дня народження (минулої неділі це сталось) полетів в Бордо (Ryanair давав хороший тариф з Ейндховену - 119 євро за трьох пасажирів туди-назад). Взяв ще понеділок і вівторком з відпустки. Поїздити по шато, вина подегустувати не вдалось - тури треба букати заздалегідь, ми прийшли, коли в автобусі залишалось лише 2 місця і організатори були дуже суворі на рахунок перевезень дітей на руках батьків - тільки в дитячому кріслі. Але це мене не засмутило: вино я майже не п'ю, а привід повернутись знайшовсь. Зате ми залізли на найбільшу в Європі дюну: http://en.wikipedia.org/wiki/The_Great_Dune_of_Pyla
А ще я відкрив для себе чарівний світ французької кухні. Золоте правило франкофонії: яке б пиво не замовив у Бельгії - воно обов'язково буде найсмачнішим з усього, що куштував до цього. Яку б нову (і не до кінця зрозумілу, бо меню повністю на французькій) страву не замовив у Франції - вона буде шедевром кулінарного мистецтва. В Бельгії я відкрив для себе Scotch C.T.S. - темне пиво верхового бродіння. А у Франції - tartare de boeuf. В обох країнах просто дуже класна випічка і хліб. Ми щодня снідали круасанами і еклерами (це "заварне" по їхньому). У Франції в курортному містечку Аркашон я навіть спостерігав чергу з магазину аж на вулицю за свіжими багетами. Давно я такого не бачив. А ще ніякий Subway і поруч не лежав з сендвічами, які на твоїх очах складають у свіжо-вийнятий-з-печі багет.
Любов франкофонів до них знайшла відображення в голландському фольклорі. Під час ланчу на роботі:
-У Бельгії одразу помітно, де живуть валлонці, а де фламандці.
-Це як? Що, тин з багетів?
Що ще сподобалось в цих країнах - це знижки на залізничні квитки. В Бельгії у вихідні квиток в касі на міжміський поїзд, що їде з Льєжу до Намуру майже одну годину коштував менше, ніж 5 євро. У Швейцарії - в 6 разів дорожче!
У Франції я спочатку купив квиток в дибільному автоматі регіональних залізниць (TER). Я вже про нього згадував в пості про Мюлуз. А потім задумавсь - а раптом тут теж є знижки. В касі на вокзалі Бордо-Сен-Жан спочатку попалась неангломовна асистентка, яка редиректнула нас на молоду англомовну арабку:
-Я тут купив квиток до Аркашона, 21 євро з копійками на двох, а нема нічого дешевше, тарифи вихідного дня якісь?
-Ні немає. Стоп, ви з дитиною?
-Ну так.
-Тоді є тариф для супроводжуючих малолітньої дитини, він на 5 євро дешевше.
Взяла наш квиток, віддала п'ять євро з копійками, надрукувала нові квитки, ніякої бюрократії. Взагалі у Франції дуже класний сервіс: готелі, ресторани, магазини.
-Не забудьте провалідувати перед посадкою.
Місцева особливість - за непровалідований квиток штраф. В Бельгії квиток можна навіть в кондуктора купити :-)
А ще я 15-го числа ходив на фінал Ліги Європи в Амстердамі. Вболівав за Бенфіку, але вони продули. Ось такий насичений подіями місяць.
В Голландії на травень припало аж 2 вихідних - Вознесіння і Трійця. День Перемоги тут називається День Визволення і вихідний він лише раз на 5 років, відзначається 5 травня.
Тепер про франкофонію: на трійцевий вихідний ми з дружиною в останній момент забукали готель в сусідньому Льєжі на 2 ночі. Квитки на поїзд з пересадкою в Маастрихті по тарифу "Бенілюкс-вікенд" (17 євро на дорослого в один бік). Три години з хвостиком і ти в 100% франкомовному середовищі. Під час срачів прихильники двомовності в Україні постійно тикають пальцем на європейські країни з декількома офіційними мовами. Ну от в Бельгії голландська рівноправна з французькою. Провінція Льєж навіть межує не лише з Фландрією (голландськомовна частина Бельгії), але й з Нідерландами. Ось типовий діалог з бельгійцем:
-Do you speak English?
-Very little...
-Spreek je Nederlands?
-Better English.
Ну в сфері обслуговування англійську ще більш-менш знають: з трьох походів в нормальні повноцінні ресторани (в центрі Льєжу, прямо біля ратуші) лише в одному з них офіціантка не балакала англійською (що характерно - меню там теж було лише французькою). І лише в фастфуді хлопець побачивши, що я хочу розплатитись карточкою голландського банку перейшов зі мною на голландську. Ніяких двомовних повідомлень на зупинках громадського транспорту. Ні слова на голландській на автобусних і залізничних квитках. Все французькою. Ось така вона славнозвісна двомовність. Добре, що хоча б англійську через раз розуміють.
Але цього було мало і в суботу, напередодні свого дня народження (минулої неділі це сталось) полетів в Бордо (Ryanair давав хороший тариф з Ейндховену - 119 євро за трьох пасажирів туди-назад). Взяв ще понеділок і вівторком з відпустки. Поїздити по шато, вина подегустувати не вдалось - тури треба букати заздалегідь, ми прийшли, коли в автобусі залишалось лише 2 місця і організатори були дуже суворі на рахунок перевезень дітей на руках батьків - тільки в дитячому кріслі. Але це мене не засмутило: вино я майже не п'ю, а привід повернутись знайшовсь. Зате ми залізли на найбільшу в Європі дюну: http://en.wikipedia.org/wiki/The_Great_Dune_of_Pyla
А ще я відкрив для себе чарівний світ французької кухні. Золоте правило франкофонії: яке б пиво не замовив у Бельгії - воно обов'язково буде найсмачнішим з усього, що куштував до цього. Яку б нову (і не до кінця зрозумілу, бо меню повністю на французькій) страву не замовив у Франції - вона буде шедевром кулінарного мистецтва. В Бельгії я відкрив для себе Scotch C.T.S. - темне пиво верхового бродіння. А у Франції - tartare de boeuf. В обох країнах просто дуже класна випічка і хліб. Ми щодня снідали круасанами і еклерами (це "заварне" по їхньому). У Франції в курортному містечку Аркашон я навіть спостерігав чергу з магазину аж на вулицю за свіжими багетами. Давно я такого не бачив. А ще ніякий Subway і поруч не лежав з сендвічами, які на твоїх очах складають у свіжо-вийнятий-з-печі багет.
Любов франкофонів до них знайшла відображення в голландському фольклорі. Під час ланчу на роботі:
-У Бельгії одразу помітно, де живуть валлонці, а де фламандці.
-Це як? Що, тин з багетів?
Що ще сподобалось в цих країнах - це знижки на залізничні квитки. В Бельгії у вихідні квиток в касі на міжміський поїзд, що їде з Льєжу до Намуру майже одну годину коштував менше, ніж 5 євро. У Швейцарії - в 6 разів дорожче!
У Франції я спочатку купив квиток в дибільному автоматі регіональних залізниць (TER). Я вже про нього згадував в пості про Мюлуз. А потім задумавсь - а раптом тут теж є знижки. В касі на вокзалі Бордо-Сен-Жан спочатку попалась неангломовна асистентка, яка редиректнула нас на молоду англомовну арабку:
-Я тут купив квиток до Аркашона, 21 євро з копійками на двох, а нема нічого дешевше, тарифи вихідного дня якісь?
-Ні немає. Стоп, ви з дитиною?
-Ну так.
-Тоді є тариф для супроводжуючих малолітньої дитини, він на 5 євро дешевше.
Взяла наш квиток, віддала п'ять євро з копійками, надрукувала нові квитки, ніякої бюрократії. Взагалі у Франції дуже класний сервіс: готелі, ресторани, магазини.
-Не забудьте провалідувати перед посадкою.
Місцева особливість - за непровалідований квиток штраф. В Бельгії квиток можна навіть в кондуктора купити :-)
А ще я 15-го числа ходив на фінал Ліги Європи в Амстердамі. Вболівав за Бенфіку, але вони продули. Ось такий насичений подіями місяць.