якось
бува, за півгодини тиші й чашку кави з молоком
в одній з "богемних точок", на кав'ярню схожих,
щоб мимохіть скептично споглядати за вікном прохожих,
я кельнеру два папірці залишу там (нажаль, з франком)
і ніц.. лише більш-менш модерний програвач в нюансі "mezzo piano"
відтворює знайомий голос Елли мені в тил
хтось поряд без емоцій шматою стирає пил
з пустого вічно столика, а заодно й з німецького фортепiано
уява виправляє обстановку - вже бачу не кафе, а будуар
мигдально-пряне бронзове повiтря солóдко-гiркувате i густе..
вiдкрию очi, знову гляну у вiкно. проте
картину зiпсував якийсь пацанчiк, суворо й соковито плюнувши на тротуар..
в одній з "богемних точок", на кав'ярню схожих,
щоб мимохіть скептично споглядати за вікном прохожих,
я кельнеру два папірці залишу там (нажаль, з франком)
і ніц.. лише більш-менш модерний програвач в нюансі "mezzo piano"
відтворює знайомий голос Елли мені в тил
хтось поряд без емоцій шматою стирає пил
з пустого вічно столика, а заодно й з німецького фортепiано
уява виправляє обстановку - вже бачу не кафе, а будуар
мигдально-пряне бронзове повiтря солóдко-гiркувате i густе..
вiдкрию очi, знову гляну у вiкно. проте
картину зiпсував якийсь пацанчiк, суворо й соковито плюнувши на тротуар..