Winter
Мы все были переполнены приятным предчуствием, что станем друзьями. Люди обычно сразу это понимают. Едва обменявшись лишь несколькими словами, они осознают, что встретили тех, с кем сложатся дружеские отношения - Банана Есимото "Цугуми"
Я довго підбирала якусь цитатку із зовсім невеликої їх кількості з книги Банани Есимото, хотіла розпочинати писанину як колись, але виявилось що цитат то майже нема, а я сама чомусь не записувала нічого під час самого читання, і єдине що дійсно охоплює всю атмосферу книги, так це ось ця невелика цитата. Мабуть я довго збираюсь писати ,,пост,, і тому усі спогади про книгу, спогади які ще яскраві, кілька тижнів\місяців потому уже забуваються.
А книга Цугумі мені поки найбільше сподобалась (до неї я читала ще Кухню, Озеро та Амріта), здається сюжету як такого у ній нема, немає нічого нестандартного\дивного і тд, але от саме своєю буденністю (хоча не зовсім буденність) вона мені й подобається. Сюжет заставляв мене вимикати на кілька хвилин читалку і повністю поринати у спогади зі свого дитинства та не зовсім дитинства.
Як колись казав Харукі Муракамі, що він любить спілкуватись з новими людьми, вислуховувати їхні життєві історії, а потім співставивши усі слова та речення у правильному порядку, зробити з тих історій цілу збірку. І я думала, чи є у мене бодай одна історія, яка була б варта от такої збірки, варта того, щоб стати моєю історією, яку можна розповідати іншим, а вони в свою чергу, запамятали її, і, можливо, розповіли ще комусь. Я такої історії не знайшла. Єдине що мені прийшло в голову, так це історія про нло та вогнище в селі, коли мені було 15 років десь. Сьогодні питалась про неї в Мей-тян, так як вона була головним свідком тих подій.
Ось як все було: тоді були в селі я, Мей-тян, та її старший брат. Ми тоді вирішили розпалити вогнище за хатою, ми ще тоді смажили колоски - і це було так смачно! і ще здається запікали яблука, а можливо це було не тоді. Вогнище ми розпалювали в кутку: з однієї сторони літня кухня, з другої забор та дорога, і прямо був вид на наш садок, а за ним було поле. Мабуть варто сказати, що давно відомо, що в тому селі часто бачили нло, мама мей-тян бачила, та й у мене наче є спогад, де тато кликав мене на вулицю, а там було 3 вогника у вигляді трикутника (хоча можливо це мені приснилось, або я вигадала). Ну от ми сиділи біля того вогнища, я з братом мей-тян були повернуті спиною до садку, а сама мей-тян дивилась прямо на нього. І тут вона побачила спалах вогню, у вигляді сплюснутого овала, він спалахнув і зник. Якщо говорити серйозно, я не бачила, ми всі перелякались, я навіть спеціально від того відвернулась (і даремно, даремно, було б круто побачити що там було насправді). Загалом ось така дивна історія.
Повертаючись до книги, розповім трішки про сюжет. Історія про дівчинку Цугумі з дуже складним характером, яка хворіє на якусь хворобу, від якої у неї часто висока температура та хронічна втомлюваність і брак сил, та її подругу Марію, яка впринципі виступає головним персонажем, і вона розповідає усі ці пригоди що трапились з нею, Цугумі та її сестрою коли вони жили в маленькому готелі батьків Цугумі на березі моря. Часто вони просто посеред ночі, коли не могли усі троє заснути, виходили на вулицю, розмовляли, могли побігти через міст у сусіднє містечко, і Цугумі часто бігала просто босяком, хоча знала що їй це може ись кількома днями валяння в ліжку з температурою. Також розповідаються усілякі вихідки Цугумі та їхні пригоди. Одного дня до них в містечко приїхали нові люди, які хотіли побудувати сучаний готель, і у них був син Кьйоіті, який згодом познайомився з Цугумі та Марією. Мабуть ключовою сценою в книзі був момент, коли банда якихось хлопаків, які були невдоволені приїздом нових людей, вирали песика Кьйоіті, і тоді Цугумі стала злою, і хотіла поститись їм. Що було далі не варто розповідати, бо там спойлери, але книжка зовсім невеличка, десь 150 сторінок, і прочитати її всетаки варто. Ця книга ніби заставляє тебе задуматись про своїх друзів дитинства, про усі смішні моменти пережиті з ними.
п.с: скільки книг прочитаних залишились без спогадів-писанини тут, жаль.
***
сюди я мала ще писати в кінці грудня, а потім робити підсумки року, а зараз уже майже середина лютого і час надзвичайно швидко йде, і моє життя уже трішечки змінилось, і принесло свої дурні ,,пунктики,, які виводять мене з себе кожного дня. ну та не про це, кхе-кхе.
у мене навіть є записане, усе що я мала писати ще в грудні. почну
спочатку будуть фаворити місяців: грудень, січень, лютий, окей
музика:
- Pierce the Veil; їх слухала більше в грудні, разом з ними була класна прогулка самій по місту з музикою, та і взагалі, за останні кілька місяців вони влізли на третє! місце в мому топі за рік взагалі, на ряду з FF5 та Hadouken!
- Yashin; - їх папка давно у мене була скачана, але якось не слухала їх, а тут попалась якась одна пісня, і розслухала - хороші вони.
- The Neighbourhood; - вони мабуть відкриття цього місяця! ох, я їх за клька днів накрутила близько 200 прослухувань, при тому що в альбомі десь тільки ~10 пісень.
- Saosin; - їх також знову слухала, хороші.
- Architects; - ну а з ними окрема історія, вони приїжають літом до нас в Київ, і я просто повинна поїхати! не знаю де гроші правда знайду, але маю поїхати! це ж архітектс, крутота!
серіали\фільми\аніме:
- Grimm - мабуть єдиний серіал який я дивилась останнім часом, бо нема що дивитись, геть-геть. AHS - закінчився, а остальне то в перервах було, то останні серії виходять. І от зараз мені знову нема що дивитись;
- К-ОN - от кілька днів тому знову передивлювалась це аніме, адже його дивилась ще десь в школі, і воно таке миле, і Юі така Юі! і від того аніме я знову граю на гітарці, і це величезний плюс!
щодо фільмів, то десь в січні у мене був маленький марафончик кілька днів, коли я дивилась вночі фільми.
Мабуть виділю фільми:
- Мечтатели;
- Красота по-американски;
- About Time:
- Ghost world;
Всі фільми круті, і такі, які можна легко перенести в топ улюблених, що я мабуть і зробила)
***
я вже геть забула всі ті події що були зі мною в грудні чи січні, буду писати хаотично і ні про що, ну як завше загалом, хе.
Цього року Новий Рік святкувала в Насті дома, вже якась різноманітність. Дивились на балконі на салю, мерзнули. Я принесла кіндера їй в подарунок, і їй попався браслетик з поняшою =) А вона мені подарувала кружку-мілашку, з пандою, на яку я все поглядала! Тепер та кружка стоїть у мене біля зеркала з усілякими дрібничками, пити чай з неї жалко, бо кожного разу як чую що хтось стукає чашки, я все думаю що побють мою кружечку з кексами, а якщо і з пандою там стоятиме, то я не витримаю коли вона поб'ється! тому тепер для неї є інше почесне місце :з
Потім ми вирішили подивитись саму страшну серію з Баффі - про Джентельменів, тих монстриків, що ми двоє боємося ще з дитинства! і ми подивились, і вони такі ж стрьомні як і були, правда до кінця серію не додивились, бо тре було йти уже, але було забавно!
о, в грудні у мене була така подія, така подія! Я читала Гаррі Поттера, я хотіла його прочитати до паті, яка у нас була першого грудня, та не вспіла дочитати. І блін, книжки такі круті! але я їх надто швидко прочитала, а потім, прочитавши 7 книжок, звикнувши до всіх героїв, так було сумно дочитувати, капець як сумно =(
потім я ще фільми предивлювалась, разом з піцою іі колою. Загалом для мене це була велика сумна і водночас радісна подія (як зазвичай і є з кожною великою книжкою, яка стала твоєю реальність на кілька тижнів чи місяців).
також якось в грудні, Їрка посила мене зробити торта на дівішнік її подруги. І це був перший мій офіційний заказ на торт. ох, всетаки я люблю готовити, і ще більше робити тортики, бо я їх реально роблю цілий день, дуже втомлююся, але мені це подобається) Вийшов ось такий мінімалістичний тортик з птічками с:
Ще були якось ходили з настькою гуляти, і забрели в супермаркет, в якому я не була, так як він далеко від мене, і там були батончики-мюслі, які я завше купую у Львові, а ще там був великий вибір желейок, і були там милі-милі желейки у вигляді восьминіжок! мілашності. Взагалі помітила що останнім часом трішки поали до нас підвозити чогось нового: була купувала напій з алоє-вера та кокосом, то він такий дивний, але смачний, а в там-тамі зявилась клюква в цукрі, так як арахіс в шоколаді, а ще привезли 3 види коли в жестяних пляшках, а такою в скляних, і навіть пепсі в скляній)
хм, також я була робила нове бенто, воно вийшло більш ,,дорослим,, хехе, бо у мене не вистачило рису на якусь звірюшку, зате вийшло смачно і гарно)
ой, далі різні фото, щоб перейти до подій які були недавно, хе:
От недавно було в настьки ДН, вона вже стала великою тьоткою, їй стукнуло 20 :D
я вирішила що треба щось купити від себе, і щось таке що їй мало б сподобатись, от я і вирішила їй замовити кружку, з сойкою з Голодних Ігор, і їй наче сподобалась) хехе
Там була ще її подруга, і ми пішли в боулінг. Я ще ніколи не грала в нього, і думала що покочуся разом з мячиком до кегель >_< Але я вибила аж 2 страйки. проте зламала нігтя, якого й не було, і намуляла трохи великого пальця на руці, а вночі мязи аж боліли, проте було круто, мені сподобалось) Потім ми вернулись до неї, і вирішили що будем в неї всі ночувати, але ліжко було маленьке, і ми настелили одіялець на підлогу, і так спали, але тій дівчинці щось там боліло, і вона в 3 ночі пішла додому. Ми були дивились міс конгеніальність - забавний фільм).
Аа, ще перд тим, я була купила нову плівку, тоді мороз був такий ух, ну і я запропонувала Насті піти в парк пофотографувати. ну і як придурок, я зохотіла фото без пальт, ну і пофоткались, але задубіли так що йомайо більш ніколи не зніматиму пальта при -10 -_-
Зате вийшли непогані картки, і я так давно не фотографувала, то було так приємно знову взяти в руки зенітушку, хоча собі й казала до весни не фотографувати.
ну і далі самі картки:
так-с, я була ще недавно купила собі піжамку-повзунки, з полярними мішками, ухуху!
а ще, у мене тепер є улюблена шапочка, правда вона весь час злізає з голови, волосся її відштовхує >_<
ем-ем, я була собі сказала, що треба більше малювати, і я намагалась з одного скетчика робити кілька малюнків, наче вийшло щось, але зараз я знов розлінувалась і не виходить так багато з одного малюночка. покажу що у мене вийшло. проте не все покажу, частинку =)
а ще, я була нарешті зробила календаря зі своїми зенітовськими фото, тепер треба знайти де можна роздрукувати його.
все, я вже чогось засинаю, ще треба йти подивитись к-он, вибрати нову книгу, бо вчора дочитала Амріту, і я знов хочу чайку ще, ох-ох. далі у мене купка моїх фото, і якщо їх кидати зараз, буде якось тупо, хе-хе-хе, покажу трошки, і там чулочки >_<
юбочка ця крута, але короткувата, тре якісь шортики підниз, щоб не світити нічим, охохо!
