Sep 13, 2013 12:26
Нерідко, людина пише мені і пише так, що розумію, ми знайомі, а я не можу згадати, хоч трісни. Дуже незручно.
З"ясовується, що "кооолись на Лікарі". Або " один раз книжки купувала". Або "три роки тому на Оболоні". :))))
Тобто, частіше за все, це розвіртуалізовані люди, які вперше до мене постукали у вигляді ніка. Як кажуть одні наші друзі: Один раз не Тинто Брасс. Якщо зустірілась з людиною всього один раз - забуду. Щодня маю дзвінки, імена; раніше сама доставляла книжки - це ще й зустрічі. Якщо замовлення повториться, тоді людина обростає історією і я вже можу пам"ятати, що купували, як спілкувались, подробиці ще якісь.
Якщо людина з ЖЖ і "засвітиться" у мене в коментарях, у стрічці друзів - це я вже й нік запам"ятати можу :)
Я, взагалі, імена, назви не дуже запам"ятовую. Зустрівши у книжці довге незвичне ім"я/назву, я його можу навіть не дочитати, і тоді герой/місто матимуть назву, яку моя уява вигадає. Тобто, замість, Маурікіоусіньйо, у мене буде Маурікій.
Ще цікавий момент. Я можу знати людину з ніком N, пам"ятати на тлі чого ми познайомились, перетнулись; можу знати людину М, пам"ятаючи, які книжки вона купувала; а тоді з подивом з"ясувати, що N та M - одна й та сама особа.
Виключення складають люди, ніки яких мені знайомі ще з Лікаря. Ми можемо жодного разу не бачитися, не коментуватися, але я пам"ятаю такий нік, тому що, ніби як і знайомі стопісят років, стільки свого часу перечитано там.
А ще, подумалось, що зараз така кількість, ммм, соцмереж, дошок, журналів! Напише мені на Кідстаффі якась барбамбія, я й відповідаю барбамбії; а тоді з"ясується, що "та це ж я - Х в ЖЖ, Y на Лікарі!"
Не ображайтесь, гаразд? ;)
Спробувала перечитати, помилки виправити і бачу, що таки треба поспати - багато очепяток, думка скаче, майже марення вийшло :)
жжшне,
и Я