Дякую тобі, Боже, що наше життя і побут влаштовані таким чином, що ми від цього дводобового снігопаду отримували лише задоволення!
Як гарно падав цей сніг. То мілкий-мілкий, то більшими пухнастиками. То повільно кружляв, то шаленно летів за вітром. Вийшов на кухню за яблучком, глянув у вікно - пааадає :) Пішов через деякий час у ванну, проходив повз вікно, глянув - пааадає :) Прокинувся вночі попити, глянув у вікно - пааадає... Вранці глянув - ? ПАДАЄ!!! ДОСІ падає! Дивіться-дивіться, машин не видно! Ооооого!! На вікні скільки налипло снігу, нагадує ілюстрацію до казки: сільська хатинка і на вікнах лише кругляшки невелички без снігу, а решта заметене. Уууух, ти! Не чистили ще! От би пірнути в це снігове пухнастя!!
Ми чистили килим, кувиркалися з гірки, копали барлоги, ходили в ліс, кидалися снігжками, махали лопатами і сміялися, сміялися, сміялися.
Ай да, весна, ай да, красна! Порадувала! Дякую