а мені взе трохи аж страшно))))) заходити на
Сумно , бо вчора як зайшла, то геть забула про час і ледь не запізнилась на пари.. такого ще не було, щоб я забувала, де я, що мені тре кудись йти і що є ЧАС! який обмежений... ми завжди "плачемо" з цього приводу, та рідко замислюємось, що саме він наш стимул)
та ви заходьте;) - побачите, що час на Сумно? - це далеко не згаяний час;)
ех.., а зараз й часу вже зайти туди нема.. тому біжу на роботу.., а там і на пари...
вдалого вам дня:)!