Цей пост буде на Українській мові. Кому не зрозуміло, звертайтесь, я перекладу.
Вчора ми з друзями зібрались і створили відео меседж, в якому спробували (як змогли), донести до України сою точку зору. Допомагали нам в цьому вірші Шевченка. Хочу сказати, що проект зароджувався стрімко і спонтанно. Було запрошено багато людей, але виявилось, що пріоритети багатьох моїх знайомих не співпадають з моїми. Вони продовжують змучуватись на роботі, лінуються йти до дому після зустрічі, бо далеко, у них є якісь важливіші справи, тренування з латино-американських танців... Ну, як то кажуть : "Явка не обов`язкова", хоча, чесно не чекала від цієї частини компанії такої поведінки.
Власне, ось воно:
Click to view
Звичайно, ми не професійні читці, оператори, режисери і т. д. Але, на відміну від багатьох, ми хоча б спробували.