коли мені погано я пишу вірші
вдень ти смієшся
й щоночі співаєш,
кудись відлітаєш ,
розум втрачаєш.
кричиш з переляку
аж голос зриваеш,
себе не знаходиш,
пробачення хочеш.
В очах твоїх сльози
й застигла усмішка
ти знову так хочеш ,
побачить то місто,
То місто, де ви
гуляли усюди
де вам так просто,
всміхалися люди.
Де ви відлітали
що ночі у небо,
де вам так хотілось,
сховатись від себе.
31/01/2014
Mirrored from
Michael Veselovski. You may leave comment
there