ходити пішки - ШКІДЛИВО! кажу вам цілком серйозно.
вирішивши прогулятись після роботи ( маршрут Вашингтона-Личаківська), ми з хлопцем побачили, як щось у ста метрах перед нами перебігає тротуар і намагається залізти на дерево. "Білка" - сказав Юрко. "Кошеня!!!" - заволала я і побігла вперед . Інтуїція мене не підвела - знахідка виявилась двомісячним кошеням чорного кольору. Неймовірно зрадівши, ми пішли додому.
Не пройшли ми й 200 метрів, як побачили збиту машиною кішку. Але рятувати було пізно.
Але це ще не кінець.На кінцевій трамваю двійки біля кафе я побачила ( маючи зір -4 сама дивуюсь, як мені це вдається) манююсіньке смугасте кошеня. Тут вже мої нерви не витримали, але поки я ридала, тримаючи кошенят, а Юрко намагався подумки підрахувати, скільки вже в мене котів, до нас підійшов дядечко приблизно 50-річного віку, який погодився взяти в нас кошеня хлопчика в особняк. Дядечко видався більш-менш адекватним, має старого кота. Дала йому свій номер телефону і сподіваюсь на краще.
В результаті маємо: пухнасте, грубеньке, м'якусіньке і сором'язливе дівча. Кращого годі й шукати! Одним словом, шукаємо справжніх поціновувачів краси!
Приходьте знайомитись! 097-694-13-26 Софія
До речі, імені ще не придумали. Можливо, в когось є варіанти?
http://forum.ua-vet.com/viewtopic.php?f=91&t=29601