(no subject)
Нещодавно Рада прийняла закон, який має зруйнувати монополію ЖЕКів. Закон регламентує керування багатоквартирними будинками через механізм зборів співласників та визначає повноваження керивника будинку та співласників. Звучить здорово - тепер можна збиратися гуртом, скидатись грошима та ставити лічильники тепла, централізовано утеплювати фасади, розфарбовувати парадні, ставити енергоефективне освітлення з детекторами руха... Але я практично впевнений, що цього не буде. По-перше люди зазвичай не знають законів, своїх прав та обов`язків. А по-друге, у нас нема відчуття власності цього майма. Про це говорить Олена Чернова. Розглядаючи проблематику сучасної урбаністики на просторі колишнього радянського союзу вона вказує, що прийнятя таких законів не змінює відношення містян до свого міста:
- Практика показала, что даже формальное превращение людей в собственников недвижимости не формирует горожан, которые готовы взять ответственность за свою собственность.
- Локальные сообщества - это ключевая проблема российских городов, и она заключается в том, что их нет. Даже если где-то они и есть, то форма их деятельности очень примитивна. Большинство граждан не знает своих соседей по подъезду. Когда спрашиваешь людей, скидываются ли они совместно на свадьбы или похороны, только в Дагестане, Татарстане и Башкирии иногда отвечают утвердительно - то есть там, где есть какие-то национальные инструменты социального взаимодействия. В основном в русско-советских городах локальных сообществ нет, а в новостройках они просто физически возникнуть не могут.
