колись.

Feb 26, 2013 13:45

Знайшла аж дуже старий запис в якомусь потріпаному блокноті й не могла не стримати посмішки..)
Бо така моя вузька спеціальність-
дивитися на ту далеку зірку в нічному небі
і мріяти про нашого з тобою сина-
Зеленоокого брюнета із стильною зачіскою
Бо така моя інтимна лірика-
пускати мильні бульбахи
в твоєму кіберпросторі
Й бачити,як на прощання вони кліпають прозорими очима
гучно чавкаючи вставними щелепами.
Бо така моя реальна дійсність-
слухати електроджаз,який обірвується рівно опівночі
рвучко зачохлюючи інструменти..
А я ще довго стукаю по всіх клавішах
в надії побачити ваші обличчя..
та вперто чорніє екран телефона
і всі в оф-лайні..
і настає пауза в давно закінченій розмові.
Бо така моя осінь..

Хм,коли це було?-здається пару років тому назад в одному маленькому містечку.Про що я тоді думала?-мабуть сумувала за кимось,як кожна нормальна дівчинка)А ще,памятаю,багато читала Цвітаєву,пила парене молоко на ніч й сиділа на веранді майже до ранку.Зараз все по іншому-майже так само.тільки слова в голову приходять не такі.а може й такі самі,просто я їх рідко звязую до купи.і не така моя осінь,а така моя весна)
Previous post Next post
Up