дуб
ДУБ ІЗ ЖОЛУДЯ.
Прогулюючись осіннім лісом чи то парком Ви можете зробити внадмір корисну справу. Підібрати з-під дуба звичайного жолудь, закопати його у вільному місці і тим самим дати життя новому дереву.
Чому саме дуб ? Тому, що саме це дерево є основою, фундаментом лісу. Окрім того, що дуби продукують кисень протягом 300-400 років, це дерево має ще й унікальну стрижневу кореневу систему. Так у віці 3-5 років коріння дуба сягає 5-6 метрів у глибину. А у довгожителів, які мають по 500 років основний стрижневий корінь може проникати і навіть на глибину до 100 метрів. Саме тому дуби мають постійний доступ до вологи і відповідно не бояться посухи. У дощові періоди коренева система дуба пропускає воду в глибину землі, а у посушливі навпаки підтягає її догори. Тим самим даючи бічним корінням вологу і відповідно іншим рослинам-сусідам надію на життя. Завдячуючи розвинутій глибинній кореневій системі та міцності самої деревени, дуби можуть вдало протистояти буревіям. І повалити таке дерево на землю вітру практично неможливо. Окрім цього жолуді дуба є хорошою кормовою базою для звірів та птахів, які приносять із собою насіння інших дерев. Тобто там де проростають дуби - будуть рости і інші дерева, і відповідно ліси. Не секрет, що внаслідок своєї цінної деревини сьогодні дуби зазнають масової вирубки.
Узагальнюючи вище написане, можна говорити про те, що дуб і справді внадмір унікальне та корисне дерево, яке слід популяризувати та розмножувати. Яким чином ? Простим та ефективним !
В першу чергу слід зробити різницю між дубом звичайним та дубом червоним. Дуб звичайний, або черешчатий є одним із найпоширеніших та найдовговічніших видів дерев помірної смуги Європи та України. В той же час дуб червоний північний є чужорідним деревом, забороненим у відтворенні лісів в Україні. Адже це інвазійний вид рослини, який і сам досить нормально розповсюджується і відповідно становить загрозу для інших рослин та дерев. Тому слід розмножувати тільки дуб звичайний. Листя у дуба звичайного є із заокругленими кінцівками, восени воно жовтого та коричневого кольору. У дуба звичайного жолуді витягнуті по довжині. В той же час кінцівки листя в дуба червоного гострі і восени вони набувають багряного червоного кольору. А його жолуді мають заокруглену форму більш схожі на лісові горішки.
Після того, як Вам вдалося знайти жолуді дуба звичайного слід вияснити чи вони живі та не пошкоджені. Візуально вони повинні бути незморщеними та без дирок від шкідників. При натисканні на них пальцями вони не повинні прогинатися. Якщо є десь поблизу ємність з водою, то слід зібрані жолуді опустити у воду. Ті що потонули - здорові та придатні до посадки. Ті, що виплили на поверхню води насправді пустотілі всередині і для посадки не підходять.
Місця для посадки нового дерева теж мають бути вибрані вдалими. Як правило це ліси, парки, пагорби, яри. Майте на увазі, що у перші роки свого життя в дуба розвивається коренева система. А тому протягом перших 3-5 років на поверхні він проростає дуже мало: висотою 10-20 сантиметрів. Тобто існують ризики того, що в парку наприклад він може бути викошений разом із травою, або поламаний собаками чи то людьми. Тому краще обирати для посадки непублічні глухі місця.
Здорові та придатні жолуді дуба звичайного слід садити шапочкою вниз на глибину 5-7 сантиметрів від поверхні грунту. Ямку слід викопати лопаткою, ножем, чи гострим гіллям. Після розміщення жолудя у лунці його слід присипати землею та прикрити листям, або сухою травою, і знову небагато землі, щоб вітер листя не роздув. Враховуючи те, що зими тепер теплі та лагідні, даний жолудь сміло зможе перенести морози -10 градусів і у травні, а то й на початку червня вдало прорости на поверхні грунту. Якщо у Вашому регіоні бувають зими із -20 протягом місяця, то жолуді краще піддати методу стратифікації і перетримати до весни у холодильнику, чи то в підвалі у вологому піску, тирсі, на вологій салфетці при температурі +5 градусів із вологістю 70%.
Місце посадки слід відмітити. Тобто поставте поруч невеликий камінь, або відміряйте певну кількість кроків до певного дерева. Весною кінець травня, початок червня проконтролюйте чи зійшов Ваш жолудь. Якщо він не змерз і його не пошкодили гризуни, то до своєї карми слід зарахувати посадку одного дерева. За умови дотримання усіх вище перерахованих нюансів схожість жолудів становить 80-90%.
Звичайно таким чином можна висаджувати і інші дерева. Чим більша насінина, тим на більшу глибину її слід закопувати (каштан 10 см, волоський горіх 15 см, і т.д.). Але саме посадка жолудів є найефективнішим способом відновлення лісових ресурсів при мінімальних витратах коштів та часу, без оркестрів та зайвої помпезності. Слід відмітити, що молоді дубки, які вже зійшли із жолудя не варто пересаджувати тому, що можна пошкодити тонкий як волосина стержневий корінь довжиною 1-1,5 метри. У такому випадку дуб зможе рости і на новому місці, але ціле життя буде хворіти, підсихати, і за певний час загине. Тому дуб із жолудя - це найкращий варіант.
Візьміть за правило кожної осені садити по 10 жолудів дуба звичайного і Ваше коротке життя однозначно залишить по собі слід на 300-500 років для майбутніх поколінь.
Андрій Сокальський
Прогулюючись осіннім лісом чи то парком Ви можете зробити внадмір корисну справу. Підібрати з-під дуба звичайного жолудь, закопати його у вільному місці і тим самим дати життя новому дереву.
Чому саме дуб ? Тому, що саме це дерево є основою, фундаментом лісу. Окрім того, що дуби продукують кисень протягом 300-400 років, це дерево має ще й унікальну стрижневу кореневу систему. Так у віці 3-5 років коріння дуба сягає 5-6 метрів у глибину. А у довгожителів, які мають по 500 років основний стрижневий корінь може проникати і навіть на глибину до 100 метрів. Саме тому дуби мають постійний доступ до вологи і відповідно не бояться посухи. У дощові періоди коренева система дуба пропускає воду в глибину землі, а у посушливі навпаки підтягає її догори. Тим самим даючи бічним корінням вологу і відповідно іншим рослинам-сусідам надію на життя. Завдячуючи розвинутій глибинній кореневій системі та міцності самої деревени, дуби можуть вдало протистояти буревіям. І повалити таке дерево на землю вітру практично неможливо. Окрім цього жолуді дуба є хорошою кормовою базою для звірів та птахів, які приносять із собою насіння інших дерев. Тобто там де проростають дуби - будуть рости і інші дерева, і відповідно ліси. Не секрет, що внаслідок своєї цінної деревини сьогодні дуби зазнають масової вирубки.
Узагальнюючи вище написане, можна говорити про те, що дуб і справді внадмір унікальне та корисне дерево, яке слід популяризувати та розмножувати. Яким чином ? Простим та ефективним !
В першу чергу слід зробити різницю між дубом звичайним та дубом червоним. Дуб звичайний, або черешчатий є одним із найпоширеніших та найдовговічніших видів дерев помірної смуги Європи та України. В той же час дуб червоний північний є чужорідним деревом, забороненим у відтворенні лісів в Україні. Адже це інвазійний вид рослини, який і сам досить нормально розповсюджується і відповідно становить загрозу для інших рослин та дерев. Тому слід розмножувати тільки дуб звичайний. Листя у дуба звичайного є із заокругленими кінцівками, восени воно жовтого та коричневого кольору. У дуба звичайного жолуді витягнуті по довжині. В той же час кінцівки листя в дуба червоного гострі і восени вони набувають багряного червоного кольору. А його жолуді мають заокруглену форму більш схожі на лісові горішки.
Після того, як Вам вдалося знайти жолуді дуба звичайного слід вияснити чи вони живі та не пошкоджені. Візуально вони повинні бути незморщеними та без дирок від шкідників. При натисканні на них пальцями вони не повинні прогинатися. Якщо є десь поблизу ємність з водою, то слід зібрані жолуді опустити у воду. Ті що потонули - здорові та придатні до посадки. Ті, що виплили на поверхню води насправді пустотілі всередині і для посадки не підходять.
Місця для посадки нового дерева теж мають бути вибрані вдалими. Як правило це ліси, парки, пагорби, яри. Майте на увазі, що у перші роки свого життя в дуба розвивається коренева система. А тому протягом перших 3-5 років на поверхні він проростає дуже мало: висотою 10-20 сантиметрів. Тобто існують ризики того, що в парку наприклад він може бути викошений разом із травою, або поламаний собаками чи то людьми. Тому краще обирати для посадки непублічні глухі місця.
Здорові та придатні жолуді дуба звичайного слід садити шапочкою вниз на глибину 5-7 сантиметрів від поверхні грунту. Ямку слід викопати лопаткою, ножем, чи гострим гіллям. Після розміщення жолудя у лунці його слід присипати землею та прикрити листям, або сухою травою, і знову небагато землі, щоб вітер листя не роздув. Враховуючи те, що зими тепер теплі та лагідні, даний жолудь сміло зможе перенести морози -10 градусів і у травні, а то й на початку червня вдало прорости на поверхні грунту. Якщо у Вашому регіоні бувають зими із -20 протягом місяця, то жолуді краще піддати методу стратифікації і перетримати до весни у холодильнику, чи то в підвалі у вологому піску, тирсі, на вологій салфетці при температурі +5 градусів із вологістю 70%.
Місце посадки слід відмітити. Тобто поставте поруч невеликий камінь, або відміряйте певну кількість кроків до певного дерева. Весною кінець травня, початок червня проконтролюйте чи зійшов Ваш жолудь. Якщо він не змерз і його не пошкодили гризуни, то до своєї карми слід зарахувати посадку одного дерева. За умови дотримання усіх вище перерахованих нюансів схожість жолудів становить 80-90%.
Звичайно таким чином можна висаджувати і інші дерева. Чим більша насінина, тим на більшу глибину її слід закопувати (каштан 10 см, волоський горіх 15 см, і т.д.). Але саме посадка жолудів є найефективнішим способом відновлення лісових ресурсів при мінімальних витратах коштів та часу, без оркестрів та зайвої помпезності. Слід відмітити, що молоді дубки, які вже зійшли із жолудя не варто пересаджувати тому, що можна пошкодити тонкий як волосина стержневий корінь довжиною 1-1,5 метри. У такому випадку дуб зможе рости і на новому місці, але ціле життя буде хворіти, підсихати, і за певний час загине. Тому дуб із жолудя - це найкращий варіант.
Візьміть за правило кожної осені садити по 10 жолудів дуба звичайного і Ваше коротке життя однозначно залишить по собі слід на 300-500 років для майбутніх поколінь.
Андрій Сокальський