Метро мелкого заложения на Подоле ПВЛ метрополитена
Строительство участка Подлольсько-Воскресенской линии метрополитена в г. Киеве от станции "Глыбочицкая" до станции "Радужная" в сторону жилого массива Воскресенка-Троэщина (Вариант мелкого заложения на Подоле)
Траса
та умови містобудування лінії
Проект дільниці Подільсько-Вигурівської лінії
метрополітену від ст. «Глибочицька» до
ст. «Райдужна» з відгалуженням в бік житлового масиву Вигурівщина -
Троєщина розроблено на підставі розпорядження Київської державної адміністрації
від 20.07.2004 № 1312 «Про відновлення робіт із проектування та спорудження
Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену від ст. «Вокзальна» до
житлового масиву Вигурівщина-Троєщина з електродепо» та розробленого на основі
розпорядження завдання на проектування, яке затвердив 12 грудня 2006 року
виконуючий обов'язки заступника голови Київської міської державної адміністрації
Салій І.М.
Напрямок траси лінії та місця розміщення станцій
прийнято відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування
його приміської зони на період до 2020 року (рішення Київської міської ради від
28.03.2003 № 370/1804) і Комплексної схеми транспорту міста Києва до 2020 року
(рішення Київської міської ради від 16.06.2005 № 433/3009) з урахуванням
рекомендацій та зауважень, викладених у протоколі засідання
архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування,
архітектури та дизайну міського середовища від 12.10.2005. Одночасно
передбачено відгалуження лінії від ст. “Райдужна” до Лівобережної лінії з
наступним її з'єднанням у районі ст. “Проспект Ватутіна”.
При розробці проекту враховано технічні рішення техніко-економічних
обґрунтувань:
- будівництво Подільсько-Вигурівської лінії
Київського метрополітену та Подільського мостового переходу через р. Дніпро,
затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.1993 №302;
- будівництва першої черги Лівобережної лінії
метрополітену від вул. Милославської до станції метрополітену «Лівобережна»
(варіант з вилочним відгалуженням у районі станції метрополітену
«Лівобережна»), погодженого розпорядженням Київської міської державної
адміністрації від 10.12.2004.
Одночасно враховані технічні рішення Проекту
будівництва першої черги Лівобережної лінії метрополітену Троєщина-Осокорки від
вул. Милославської до станції метрополітену «Лівобережна» з електродепо
«Троєщина», які розроблені в теперішній час.
Проект розроблено відповідно до вимог ДБН
В.2.3.7-2003 «Метрополітени», Правил забудови м. Києва (рішення Київської
міської ради від 27.01.2005 № 114/2587) та інших діючих нормативних документів.
У матеріалах Генерального плану м. Києва на період до
2020 року передбачено будівництво нової Подільсько-Вигурівської лінії
метрополітену.
Лінія пройде містом із Південного Заходу на Північний
Cхід, зв’язавши з центром міста райони аеровокзалу «Київ», Повітрофлотського
проспекту, Севастопольської площі, Солом’янської площі і житлового масиву
Райдужний, вулиць Сєрова і Кібальчича, Воскресенського масиву та Вигурівщина-Троєщина. У центрі міста лінія
пройде через залізничний вокзал, площу Перемоги, район Лук’янівського ринку,
Татарку, Поділ.
На дільниці Подільсько-Вигурівській лінії
від ст. «Глибочицька» до ст. «Райдужна»
передбачається шість станцій: ст. «Глибочицька», ст. «Подільська», ст. «Суднобудівна», ст.
«Труханів острів», ст. «Затока Десенка», ст. «Райдужна».
Станція «Затока Десенка» - перспективна,
споруджується в основних і огороджувальних конструкціях.
Одночасно проектом відповідно до завдання на
проектування передбачено:
- службово-з’єднувальна вітка на існуючу
Сирецько-Печерську лінію (між ст. «Глибочицька» Подільсько-Вигурівської
лінії і ст. «Лук’янівська» Сирецько-Печерської лінії);
- продовження перегінних тунелів за ст. «Райдужна» із
демонтажними щитовими камерами в обсягах, які забезпечать у подальшому
здійснення проходки перегінних тунелів у напрямку станції «Братиславська»
паралельно мостовому переходу через озеро «Радунка»;
- пересадочні вузли на існуючі станції метрополітену
- «Тараса Шевченка» та «Лук’янівська» з реконструкцією їх основної оправи і
внутрішніх конструкцій;
- спорудження другого виходу (входу) на ст.
«Лук’янівська» Сирецько-Печерської лінії;
- подовження головних колій перед станцією
«Глибочицька» із розрахунку розміщення на нічний відстій по чотири
електропоїзди на кожній;
- перед ст. «Райдужна» з'їзд для поїздів з однієї
колії на іншу.
Експлуатаційна довжина дільниці лінії від ст.
«Глибочицька» до ст. «Райдужна» складає 7,03 км. Будівельна довжина - 10,9 км.
Межа будівництва знаходиться на перегоні ст. «Площа
Перемоги» - ст. «Глибочицька» на
ПК92+09,5. Відстань від осі ст. «Глибочицька» до межі будівництва 1,62 км продиктована
наступними факторами:
-
необхідністю спорудження службово-з’єднувальної вітки з
камерами з'їзду;
-
необхідністю розташування перегінних тунелів у
спондиловій глині, для чого тунелі після камер з'їзду максимальним уклоном у
профілі виходять із пісків у глину;
-
необхідністю забезпечення довжини тупиків для
встановлення чотирьох поїздів на нічний відстій на уклоні 3‰ від ст.
«Глибочицька» (поза зоною крутих уклонів і вертикальних кривих у профілі).
Перегін від межі будівництва до ст. «Глибочицька» -
глибокого закладення, його тунелі розташовані в спондиловій глині під житловою
забудовою вулиць Златоустівська, Чорновола, Глібова, Кравченка.
Мінімальний радіус кривої в плані - 600 м,
максимальний поздовжній уклон у профілі - 38‰, радіус кривої у вертикальній
площині на перегоні - 5000 м, міжколійна відстань на перегоні - 25 м.
Станція «Глибочицька» глибокого закладення з
пересадочним вузлом на існуючу
ст. «Лук’янівська» Сирецько-Печерської лінії. Міжколійна відстань - 25
м. Довжина острівної посадочної платформи - 124 м. Колійний розвиток перед
станцією (трьохстрілочний з'їзд) призначений для підключення
службово-з’єднувальної вітки, а також забезпечення оберту поїздів при
експлуатації станції, як тимчасово кінцевої, для чого на вітці споруджується
службова платформа.
Станція розташована таким чином, що з одного торця
пасажирської платформи через коридор і похилий хід із п’ятьма стрічками
ескалаторів висотою 11,2 м, пасажир прямує в середину ст. «Лук’янівська», а із
протилежного торця платформи пасажир за допомогою трьохстрічкового ескалатора
висотою 56 м піднімається в підземний вестибюль, розташований на перетині
вулиць Татарська та Підгірна на Татарці. Із цього вестибюля можливий рух у
трьох напрямках:
-
безпосередньо на поверхню сходами на вул. Татарська;
- за допомогою трьох стрічок ескалаторів висотою 13,6
м на поверхню в бік вул. Підгірна;
- за допомогою коридору й трьох стрічок ескалаторів
висотою 18,4 м у підземний вестибюль на вул. Татарська в бік вул. Отто Шмідта,
з підземного вестибюля сходами на поверхню.
Разом із пересадочним вузлом передбачено спорудження
другого виходу (входу) на ст.
«Лук’янівська» Сирецько-Печерської лінії із трьома стрічками ескалаторів
висотою 48,6 м між платформою та підземним вестибюлем, розташованим на перетині
вулиць Артема та Глибочицька.
На перегоні ст. «Глибочицька» - ст. «Подільська» в
районі вул. Фрунзе лінія виходить з глибокого на мілке закладення. Далі траса
метрополітену прямує мілким закладенням закритим способом під територією
промислової зони, перетинає вулиці Фрунзе, Костянтинівська, Межигірська,
проходить під існуючою Куренівсько-Червоноармійською лінією до ст. «Подільська».
Максимальний поздовжній уклон на дільниці мілкого
закладення перегону
ст. «Глибочицька» - ст. «Подільська» - 35‰, мінімальний радіус кривої
в плані - 400 м. Радіус кривої у
вертикальній площині на перегоні - 5000 м, біля станції - 3000 м. Довжина
перегону - 1998 м.
На дільниці мілкого закладення до ст. «Подільська»
тунелі проходять під територіями ЗАТ «Пивзавод на Подолі», ПП «ОВІС» (СТО), ВАТ
«Київський авторемонтний завод»,
ЗАТ «Завод Керамік», ТОВ «Київський холодокомбінат», ЗАТ «Київмлин» та
інших підприємств.
Станція «Подільська» розміщена вздовж вул.
Набережно-Лугової поблизу пересічення з вул. Межигірська. Станція мілкого
закладення з міжколійною відстанню 16,4 м і шириною острівної пасажирської
платформи 13,5 м є пересадочною на ст. «Тараса Шевченка» Куренівсько-Червоноармійської
лінії. Довжина посадочної частини платформи - 124 м, поздовжній уклон станції -
3‰.
Станція має два підземні вестибюлі. Східний
вестибюль, який з’єднаний із платформою станції трьохстрічковими ескалаторами
висотою 10,8 м, має виходи до міста поблизу пересічення вулиць Набережно-Лугова
та Оленівська.
З західної сторони станції чотирма стрічками
ескалаторів висотою 10,8 м пасажир потрапляє в пересадочний вестибюль, з якого
підземні переходи ведуть до пересадки на ст. «Тараса Шевченка»
Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену.
З середини станції за допомогою східців висотою 3,36
м пасажир потрапляє в підземний перехід
другого пересадочного вузла між станціями, в якому встановлені 3стрічки ескалаторів
висотою 7,6 м.
Після ст. «Подільська» лінія вздовж вул.
Набережно-Лугова виходить з мілкого закладення на сумісну з автодорогою
естакаду та міст через Гавань Подільського мостового переходу.
Мінімальний радіус кривої в плані - 600 м,
максимальний уклон на перегоні мілкого закладення - 38‰, на естакаді - 35‰.
Мінімальні радіуси кривих у вертикальній площині - 2000 м на підходах до
станції, 3000 м - на перегонах прийняті за умов трасування в складних існуючих
містобудівних умовах.
Від ст. «Подільська» до Гаванського мосту траса лінії
проходить по території
ВАТ «Київський річковий порт», АСК «Укррічфлот», АТ «Київський
суднобудівельний судноремонтний завод», ВАТ «ДОК-3», ЗАТ «Київмашпостачзбуд» та
інших підприємств.
Станція «Суднобудівна» розташована на Рибальському
острові на естакаді з уклоном 3‰. Станція має один вихід, що з'єднує
чотирьохстрічковим ескалатором висотою 10,0 м її платформу з наземним
вестибюлем. Вестибюль розміщується на вул. Електриків поблизу суднобудівного
заводу. Міжколійна відстань на станції складає 16,4 м. Довжина посадочної
частини острівної платформи складає 132 м, що відповідає чотирьом прольотам
естакади довжиною 33 м кожний. Ширина платформи - 13,5м. Станція захищена від
атмосферних опадів.
Перегін ст. «Суднобудівна» - ст. «Труханів острів» -
надземний, будується на естакаді і на мосту через річку Дніпро. Довжина
перегону складає 1,258 км. Максимальний уклон на перегоні 20‰. Радіуси
вертикальних кривих прийнято 3000 м на підходах до станції, 3000 і 5000 м - на перегоні. Мінімальний радіус кривої в
плані - 591,8м.
Станція «Труханів острів» також є надземною і
розміщена на естакаді з уклоном 3,44‰ в зоні відпочинку північної частини Труханова острова в районі
озера Бабине. Станція має один вестибюль. З платформою вестибюль з'єднується за
допомогою ескалаторів висотою 8,2 м. Довжина посадочної частини острівної
платформи складає 132 м, що відповідає чотирьом прольотам естакади довжиною 33
м кожний. Ширина острівної платформи -
13,5 м, міжколійна відстань - 16,4 м. Станція захищена від атмосферних опадів.
Колії перегону між станціями «Труханів острів» і
«Затока Десенка» розташовані на естакаді і на мосту через р. Десенка. Довжина
перегону - 1,222 км. Максимальний уклон на перегоні - 3,44‰. Радіуси
вертикальних кривих на перегоні - 5000 м, мінімальний радіус кривої в плані -
591,8 м.
Станція «Затока Десенка» четверта за рахунком і
остання станція на естакаді Подільського мостового переходу. Вона розташована в
урочище Горбачиха між річкою Десенка і захисною дамбою існуючих Русанівських
садів у місті пересічення Подільського мостового переходу та перспективною
автомагістраллю, яка буде прямувати вздовж р. Десенка. Станція перспективна,
споруджується в основних та огороджувальних конструкціях. На рік введення лінії
в експлуатацію і на перший період експлуатації її платформа буде
використовуватися як протипожежна висадочна платформа зі сходами на землю, так
як перегін між попередньою станцією «Труханів острів» та наступною станцією «Райдужна»
складає 2,127 км.
У перспективі острівна пасажирська платформа шириною
13,5 м на станції з міжколійною відстанню 16,4 м буде з'єднуватися з єдиним
наземним вестибюлем чотирьохстрічковим ескалатором висотою 9,2 м.
Перегін між станціями «Затока Десенка» і «Райдужна» є
перехідним з надземного (на естакаді) закладення лінії на мілке закладення.
Довжина перегону складає 0,905км. На ПК 172+37 закінчується естакада для
метрополітену і починаються тунельні конструкції метрополітену, які будуть
збудовані в насипу під автодорогою Подільського мостового переходу.
Максимальний поздовжній уклон на перегоні - 35‰, радіуси вертикальних кривих -
3000 м біля станцій і 5000 м - на
перегонах.
Станція «Райдужна» мілкого закладення з міжколійною
відстанню 14,00 м і шириною острівної пасажирської платформи 11,1 м. Довжина
посадочної частини платформи 124 м.
Поздовжній уклон станції - 5‰. Станція розташована під насипом автодороги Подільського
мостового переходу між 25 і 26 лініями Русанівських садів. Станція має один
підземний вестибюль на пересіченні із
вул. Центральна садова, яка в перспективі стане центральною магістраллю
масиву. Платформа станції з'єднується з вестибюлем за допомогою сходів висотою
3,9 м, вестибюль, у свою чергу, з'єднується з поверхнею за допомогою сходів та
ескалаторів висотою 5,8 м. Із протилежного боку станція має аварійний вихід.
Відповідно до завдання на проектування перед ст.
«Райдужна» розташований шестистрілочний з'їзд для руху поїздів з однієї колії
на іншу.
На перегоні за ст. «Райдужна» влаштовується вилочне
відгалуження на Лівобережну лінію. Тунелі вилочного відгалуження проходять
мілким закладенням відкритим способом під існуючу поверхню землі на території
садів, під залізничними коліями і примикають до перегінних тунелів між ст.
«Городня» і ст. «Проспект Ватутіна»
Лівобережної лінії, проект якої розробляється у теперішній час.
Для забезпечення мінімальної кількості Воскресенських
садів, що підлягають відселенню, мінімальний радіус кривої на відгалуженні
прийнятий 300 м, максимальний уклон у профілі - 38‰, мінімальні радіуси кривих
у вертикальній площині - 3000 м. Міжколійна відстань тунелів відгалуження на
прямій - 4,6 м.
Одночасно за ст. «Райдужна» у напрямку Воскресенського масиву
споруджуються перегінні тунелі з демонтажними щитовими камерами на ПК182+40 в
обсягах, які забезпечать у подальшому здійснити проходку перегінних тунелів у
напрямку станцій «Бульвар Перова» та «Братиславська» паралельно мостовому
переходу через озеро Радунка.
Пару картинок эстакадной части
Совмещенная эстакада около моста через Гавань
Схема размещения сооружений около моста через Гавань
Схема поперечного сечения около моста через Гавань
Схема поперченного сечения на опоре №4
Поперечник в зоне подпорных стен
Архитектурные решения по участку строительства ищи по ссылке
Транспортное строительство и бизнес: Метро на Подоле ПВЛ метрополитена