(no subject)
як же важко іноді вибрати, що робити
ці постійні обдумування результатів, що буде, якщо я зроблю так чи так?
навіть, коли ти вже здається вирішив для себе, ти все-одно повертаєшся до теми, знову її підіймаєш, плюси-мінуси, плюси-мінуси.
і річ не в тому, що ти не знаєш, чого хочеш. ти знаєш, чого ти не хочеш.
не знаходячи для себе місця, ти хочеш зависнути в повітрі, бути ніде, бути ніким.
хочеться перетворитися на точку сингулярності, що втягне у себе всі сліди свого існування і зникне, самопожираючи саму себе, у р о б о р о с хікканства
лишається лише одне - кинути монету
яка може бути мова про контроль над своїм життям, якщо ти віддаєш перевагу віддати вибір - долі
виправдовуєшся тим, що ти хаогностик
виправдання - все, що в тебе лишилося. ти знаєш, що будеш виправдовуватися за кожен з вибраних дій
пора відпустити все
