Історія про двійку пентаклів Таро Фей
Жила була собі одна фея. В дитинстві вона лишилася сама, вона не знала, як, вона лише відчувала, що нікого поряд нема. Вона була самотньою, а інші феї її уникали. Називали її занудною і відлітали подалі, коли вона з’являлася десь неподалік. Наша фея, втім, не сильно довго над цим сумували. Все-таки вона була звиклою лишатися самою. І від нічого робити вона почала працювати, щоразу більше і більше ниряючи у працю у полі, віддаючись землі повністю. І от, під час цих трудових днів, її почали відвідувати найбожевільніші плани, фантазії, мрії. Вона й сама не знала, що саме це. Можливо й фантазії, втім вона їх добряче обмірковувала, відшліфовула і перетворювала в плани, які можна реалізувати. А отже вирішила називати ці плани мріями і поклялася собі будь-що їх добитися. Ці мрії були про те, як можна змінити їхнє фейське містечко, щоб у ньому було затишно і комфортно жити кожному. Вона хотіла бути корисною. Вона хотіла бути потрібною. Вона хотіла довести, що чогось варта. Вона не хотіла бути самотньою і вірила, що на дружбу, любов та визнання варто заслужити, заслужити добрими вчинками. Вона вірила, що людей цікавить лише те, що вона може їм зробити, те, що вона може змінити в їх житті. І вона вирішила змінити їх життя, стати чимось важливим для них. Всі ці роздуми змушували її постійно вдосконалювати себе, своє життя, свій будинок, свої знаряддя праці, змінювати все навколо. У цих планах, цих постійних вишуковуваннях, що я можу зараз зробити, вона чим дуж загорялася. Їй доводилося багато спілкуватися з іншими, спершу робила це невпевнено і незграбно, втім згодом, використовуючи свою вроджену чемність та терплячість, вона перетворилася на знаного співрозмовника, який міг знайти спільну мову з будь-ким. Вона торгувала із вічною усмішкою, вона допомагала, вона ділилася своїми знаннями, вона навчала інших, навчала, як стати кращим і як здійснити свої мрії. «ЗДІЙСНИТИ ВСІ МРІЇ У ЦЬОМУ МІСТЕЧКУ» - ось яку амбіційну мету вона собі поставила в один з вечорів. І поволі, але впевнено, вона стала однією із старост міста. До неї приходили, щоб вирішити найрізноманітніші проблеми, до неї постійно прислухалися, у неї навчалися, її поважали. Знана, поважна пані фея, завжди терпляча та добродушна, любляча та турботлива, уважна та надихаюча. Вона всім бажала добра і надіялася, що люди до неї відносяться так само. Вона не жаліла жоднісінької секунди, яку змогла присвятити для інших. Запаливши вогонь в собі, від якого загорілися інші. Всі навколо засвітилися щастям та теплом і всі намагалися показати їй це світло. Всі ждали від неї добрих слів похвали і всі їх отримували. Її любові вистачало на всіх.