Я вдячний
Літо підійшло до кінця. Як і має бути в житті кожної людини, це літо виявилось найнасиченішим із усіх літ, що я мав (кожне літо має бути кращим, ніж попередні). Воно принесло мені нові відчуття, нові емоції, нове розуміння себе, нові пригоди, нові грані розуміння інших людей. Я намутив дєлов, ображав інших, я добивався цілей, я забивав на почуття провини і страждав від багатьох речей. Основний мотив - внутрішня боротьба. Боротьба сильного я і слабкого я. Боротьба себе із собою, в якій ніколи не буде переможців. Але я вдячний. Вдячний всім і кожному, кого я зустрічав цим літом, вдячний товаришам за їх вплив на мене, вдячний за те, що вони відкрили мені очі на те, що відбувається. Я вдячний собі, що тримав ці очі розплющеними, вдячний, що робив не так, як хотів, а як вважав за потрібне. Вдячний, що дозволив взяти собі те, що не дозволив би раніше. Вдячний за новий стержень, дикість (?) і чуйність.
Я вдячний…
Я вдячний Тіні за нові відчуття, за новий погляд на життя та тактильні відчуття.
Я вдячний Дімі за його образ впевненості в собі та торжества чоловіка.
Я вдячний Антону за його безкінечну терплячість, розуміння і «снісхождєніє».
Я вдячний Андрію за голос розуму та відкритість до усіх точок зору.
Я вдячний Максиму, як постійному нагадуванню про мої внутрішніх демонів та про свій безпідставний агр.
Я вдячний Богдану за його безкінечну енергію та ентузіазм.
Я вдячний Ромі за його миролюбність, якою я захоплююся і дійсно ціную.
Я вдячний Денису за угар та пригоди.
Я вдячний Андрію за те, що забезпечив мені ахуєнний відпочинок у липні.
Я вдячний Ромі, що заміняв мене у серпні.
Я вдячний Руслану за те, що сніснходітєльно віднісся до мого прогулу.
Я вдячний Оксані за гарну музику та котєйок.
Я вдячний Мар’яні за найсерйозніші (попри всю їх несерйозність та відсутність майбутнього, що видно було з самого початку) стосунки у моєму житті та за те, що вкусила мій язик, лол.
Я вдячний мамі, що поділилася своїм життям та підбадьорювала мене.
Я вдячний Назару за його доволі правильні і благородні погляди на життя та дівчат, які того не заслуговують.
Я вдячний Івасику за те, що здохнути не дав.
Я вдячний Іванці за її сонячний характер і міцні, приємні обіймашки.
Я вдячний Оксані за те, що таки можу їй довіритися і за те, що вона довіряє мені.
Я вдячний Віталіку за те, що він подає мені приклад.
Я вдячний Андрію за єдиний більш, ніж за два роки, подарунок.
Я вдячний Маші, що вона разом з Андрієм (ви виглядаєте разом дуже круто, аж любо глянути, чесн).
Я вдячний Сашку за те, що не осудив, і за плітки.
Я вдячний іншому Сашку за дотепні жарти на волейболі.
Я вдячний Насті за її мрії.
Я вдячний Ярославу за історії та те, як утікав він уночі (виглядало прикольно).
Я вдячний Ані за те, що мені просто сподобалася.
Я вдячний Каті за салат.
Я вдячний Тарасу за активне відношення та інтерес до життя.
Я вдячний Ромі за те, що любить обійматися і торкатися.
Я вдячний Софії, як єдиній сестрі, що в мене є.
Я вдячний Аліні, що довірилася мені, хоч і дарма, втім в той момент, коли я дійсно цього потребував.
Я вдячний Лєрі за те, що вона передумувала кожного разу.
Я вдячний Насті, що провела зі мною п’яну ніч (хай лише онлайн).
Я вдячний Анжеліці за те, що вона не мовчить.
Я вдячний кошенятам, що постійно приходили до мене вночі спати.
Я вдячний усім, хто грав у волейбол.
Я вдячний моралфагам з НАУпідслухано, але мені все-одно похуй на їх думку.
І я вдячний усім, кого забув дописати чи свідомо не дописав, бо не знав, за що я таки їм вдячний окрім того, що вони просто є.
Намасте