час, проведений в Рожищах
Розділю аналітично на плюси та мінуси і почну з негативних моментів.
Єдиний негативний (якщо не врахувати того, що я забив хуй на виконання планів, що ставив, бо мені якось байдуже) ньюанс - це те, що я там нічого практично не робив, це трішки вганяло мене в фрустрація, не люблю відчувати себе трутнем, краще вже займатися хуїтою, ніж практично нічим.
Далі позитивні, а їх уже багато
- Найшов дівчину, тянка 10 із 10 (тобто дуже красива як на мій смак), провів досить лампово з нею час і надіюся, що скоро зможу вернутися, це, якщо мені дадуть відпустку.
- Обійми, купа їх. Я взагалі такий, що дуже люблю обійми і готовий обійматися практично з кожним, незалежно від статі, розміру і віку людини. Круто було обійматися, коли Мар'яна сама лізла, це було аж аж, ну і ще з Іванкою, мені просто здається, що в нас схоже відношення до обіймів.
- Кілька нічних прогулянок. Ахуєнно водночас і провожати сонце, і зустрічати нове в одну і ту ж добу. Ахуєнно лазити пустинними вулицями і відмахуватися від комарів.
- Півтори бухаловки. В гарній ламповій компанії в досить прикольному місці. Було не так, щоб насвинячитися, а суто якраз, щоб комфортно і для настрою. Для здоров'я, так сказать. А ще тост #СЛОВ'ЯНСЬКНАШ і сигарети.
- Взагалі, вдома багато цукру, кави, згущонка в півторачках. І все круто, особливо мамині наполягання, щоб поїв (а я щось не очєнь любітєль пожрать, але турбота взагалі це круто!). І за цю поїздку значно зросла повага до матері, важко уявити, як вона з цим всим справляється ну і так, порозмовляли трохи по-дружньому, розповідала про своїх хлопців.
- Зробив таки грімуар, хоч і не так, як планував. Втім, досить задоволений. І забув його в Рожищах.
Ну, поки все, що можу згадати. Хоча насправді є багато, що розповісти, просто не усе умісно.
