Пора ї...ашити на пари
Вітаю, друзі.
Все-таки в моєму стилі час від часу говорити собі - ну все, починаю нове життя, кидаю втентаклі так масово, починаю ефективніше використовувати свій час, перестаю дрочити, займаюся самовдосконалюванням. І це прекрасно, я скажу. Це дуже добре. "Робити - краще, ніж не робити". Будь-які зміни - на краще, це рух уперед, зміни. Будь-яка стабільність - деградація і застій, як в плані особистості, так з точки зору чакр, енергетики і інших атралів. Нє, ну серйозно ж...
Звісно, змінити себе різко неможливо (хіба що володіючи абсолютною силою волі, але якби хоча б хтось таку мов, то перед його очима каміння би кришилося у пісок, настільки, я вірю, могутня сила волі), тоді ми стикаємося із зоною комфорту, яка чіткою межею стала навколо, закриваючи доступ до можливостей свого життя. Зона комфорту настільки густа, що крізь неї ми не можемо навіть помітити/уявити ті всі можливості. У мене дуже вузенька зона комфорту. Наприклад, щоб сходити купити їсти, мені треба вийти із зони комфорту. А щоб приготувати - ще більше. Ітого - раз в день аби як поїв. Далі це все переходить в звичку, яка затягує все сильніше.
Будь-яка спроба почати нове життя - це намагання вийти з зони комфорту, іншими словами - її розширення. Чим більша ця зона, тим більше у людини можливостей, тим більше людина ефективна і тим більше вона себе реалізовує. Взагалі, наприклад, чому це вважається, що робота - це хуйовіше від відпочинку? Шлях до успіху - робити те, що не сильно і подобається. Поступово, не ламаючи себе і свою психіку. Наприклад, сходити зайвий раз на пари чи відволіктися від втентаклів заради книги. Спробувати піти гуляти з якимись київськими школярами. І так далі...
Вирішив, що цього місяця (кожного місяця надалі, якщо як завжди не хуярну це починання, буду вносити щось нове у своє життя) не пропущу жодної пари, окрім тих, що ходитиму на роботу. Поки справляюся. А якщо вже пропущу, то мій обов'язок розібрати цей поступок по частинах і написати відповідний пост - чому я це зробив, чим займався, які були виправдання...
Наразі, намасте)