deus sex machina | другий фрагмент
Одного разу сталося щось дивне. Був вечір, літній теплий вечір, початок липня либонь. Поволі темніло. Я стояв на вулиці, в парку, поряд з групою людей, здається, моїх друзів. І я усвідомив, що знаходжуся не в своєму тілі, а у тілі якоїсь дівчини. Певно знайомої, принаймні в лице. Але з цього ракурсу було важко визначити, в чийому саме тілі знаходжуся я.
І тут до мене підходить я. Тільки в чоловічому тілі, звісно. Себе я впізнав. Довольний такий. Стою, щось липну до себе. Поволі почав згадувати цілий день. Цілий день лип!
Ловив мої погляди, усміхався. Хтиво поглядував. Я намагався підсісти ближче, щоб ми торкалися стегнами. Щоб випадково міг торкнутися мене рукою. Відчував своє бажання, я весь пропах своїм бажанням. Я бажаю себе? Зараз. Тобто… якщо я стою збоку і бажаю себе, то той, що я в собі, хоче теж себе? Чи я хоче себе, що стоїть збоку?
Ну давай, чому ж просто стоїш, підійди. Здави мені талію, пробіжись пальчиками по моїх ребрах, не рахуй, пробіжись, це піаніно!
Ну давай, глянь на мене, підморгни хвацько, смикни вусом, притисни мене до себе.
Ну давай ущипни свої сідниці, укуси за вушко, потягни волосся, домінуй над собою. Хлопче!
Поволі стає усе темніше. Лише ліхтарі освітлюють биту дорогу. Бзичять комарі, докучають. Я плентаюся поряд собою. Цікаво, про що я думаю? Певно кайфую від того, що йду поряд і відчуваю запах мого волосся. Певно теліпаю незграбно і неприродно руками, щоб випадково торкнутися моїх. І тоді моє серце стрепенеться, а моє - ні. Якось байдуже.
Ніякий. Мовчки. Поряд.
Що ж ти думаєш зараз, я? Чи знаєш ти, що у мені, всередині, - теж я? Що ти і я - одне і те ж. Що все те, чого ти так спрагло бажаєш, буде лише звичайним онанізмом, яким ти й так себе балуєш вечорами?
Про що ти думаєш?
Такий далекий, хоч і я. Таємничий, хоч і читаю себе мов книгу. Видні лише свої бажання, свої емоції. Сліпий… сліпа я до своїх же можливостей. На що ти здатен сьогодні? Лише мовчки будеш йти чи голосно та рвучко візьмеш своє?
Незграба! Незграбний я!
Більш незграбний, ніж я в жіночому тілі. Не найдеш собі місця ніяк у сих формах?
Хех. Бодай…
- Щось мені голова болить…
…ти б провалився.
І я втекла від себе в дім!