Про піхвостраждальництво
Знаєте, є такі люди, які, щоб не робили, не можуть добитися тої дівки, якої хочеться найбільше (та навіть не надто хочуть, сам процес доставляє задоволення), ниють там вони, кидаються в ононізм та гліцисед, й тому подібне.
Важко сказати, що ці пасани є невдахами. Бо час від часу їм перепадає там чи там кілько тих же кілограмів сексу чи чогось подібного (це вже залежить від вікової категорії). Вони можуть бути навіть альфа-самцями. Лиш суть в тому, що хочеться одної (яка, свідомо бачиш, не є вже такою аж аж, чи яка має якусь родзинку, просто хочеться, либонь щось собі довести).
І от наближається літо...
З одного боку це відкриває меговеликий простір для того ж піхвостраждальництва, де всі один одному морочать голови (це все іноді перетворюється на такий епічний піздєц хаос, що... це до біса весело! оці всі емоційні терки, лол).
Не певен, що я пояснив, що мав на увазі. Втім і не треба.
Лиш питання "а воно мені тре?" зупиняє і змушує задуматися про інші прекрасні речі в цьому житті: Скайрім, Бетмен-Аркхамсіті, ФорсАнлішид і так далі...
Буде видко