Починати треба із себе
Всі люди - одинакові. Всі вони одинаково вважають себе добрими. Всі вони однаково вважають свій стиль життя правильним. Всі вони однаково вважають себе унікальними.
Всі люди - різні. Різні з різних причин. На цю різницю впливає виховання та стан життя в дитинстві. Трохи менше впливає школа, вона зазвичай навчає людей ненависті до пізнання, перетворення важливого та цікавого на обов*язок. Важливе - завжди ціль, до цього люди тягнуться. Цікаве - завжди приємне, воно викликає своєрідний трепет думок. А обов*язок - завжди перепона, його люди уникають. Хм. Далі на людину впливають друзі, вони обмінюються батьками, дитинством, школами, вчителями. Вони діляться телепередачами та фільмами, книгами та піснями, мріями та страхами, усім тим, що робить оту мінімальну різницю між людьми.
Чомусь часто кажуть: "повівся з поганою компаінєю", "вдома він - сонечко, а там... то не він, його намовили!" Це все маячня! Скажми мені, хто твої друзі і я скажу тобі, хто ти! Твої друзі інтелігентні? Ти - інтелігент! Задроти? Ти такий же! Бидло? Ти недалеко втік.Маєш з ними проблеми? Вони мають такі ж з тобою. Чим кращі твої друзі, тим кращий друг (а отже і людина) ти сам. Хочеш змінити їх, їх ставлення до тебе? Зміни себе та своє ставлення.
І це стосується не лише дружби, а й загалом спілкування з людьми. Чим більше ти розвинув свої навики "дружби" та "спілкування" (а це теж можна розвивати, як узагалі всі якості людини), тим більше у тебе знайомих, гарних знайомих та друзів. Чим більше ти різносторонньо розвинута особистість, тим більше в тебе близьких друзів того чи іншого плану, тих чи інших інтересів.
Мабуть, найкращий спосіб визначити, наскільки важлива тобі людина - це глянути на ревнивість. У мене є друг, якого я завдли ревную до іншого його друга. Здається той інший його друг теж ревнує нашого спільного друга до мене. Ми чимось схожі. Чимось невловим, але все ж... І боїбося того, що кожен з нас займе чуже місце, місце "найкращого" чи як. Люди не люблять інших, що дуже на них схожі. Вони сприймають їх як пародію на себе. І згадують, що незамінних людей не існує. Чи все ж існує? (про це я згодом) Що ж... Найліпшу подругу я ревную до цілого її класу, всіх з ким вона переписується, до всіх з ким спілкується. Так я визначаю суто для себе, чи то близький друг, чи друг, просто друг.
Зникає дружба, як я зараз бачу, зникає й цікавість та ревнощі. Стає байдуже.
Завжди дратує, коли люди нарікають на життя. Із звинуваченнями. Воно ж прекрасне. Воно дає лише те, що треба, дає ті уроки, які можна використати в подальшому житті (чи то пак в наступному житті). Люди нарікають на людей, бо ті роблять не так, як їм хочеться, не так, як вони уявлять. Людина придумує свій сценарій, але не дає його життю. Щоб це зробити треба докласти деяких специфічних зусиль, бо життя - це теж жива істота, вона має свій пульс та своє коливання, свої закони та свій сценарій. Щоб впливати на нього, треба стати його другом. Щоб змінити життя, треба змінити себе. Все, абосолютно все, що відбувається не лише на планеті Земля, а й у цілому Всесвіті впливає на вас... у тій же мірі, що й ви впливаєте на нього. Ефект метелика. Крок убік - не народився Маркес (теоретично). Камінчик з дороги - вимерли усі пси. Це я про глобальність кожного вчинку, який треба усвідомлювати. Усвідомлювати порух, усвідомлювати кожен вибір, все це матиме відлуння по цілій галактиці. Ви творите власний світ, ви - бог власного життя. Чи добрий чи злий? Чи сміливий чи боязкий? - вирішувати лише вам, тому, кому все під силу. Все. Розум можна загострити, тіло - накачати, пам*ять - подовжити, таланти - виховати, уміння - привити, знання - вивчити.
Змінюйте себе, вдосконалюйтеся, станьте легендарною Надлюдиною, станьте героєм (супергероєм?).
Прийшов уже для цього час.