В ночь с 29 на 30 октября 1937 года в подвалах минского НКВД был уничтожен цвет беларуской интеллигенции.
За одну ночь советские спецслужбы расстреляли более ста человек - поэтов, литераторов, ученых, государственных деятелей.
Среди расстрелянных: Михась Чарот, Алесь Дудар, Михась Зарецкий, Платон Головач, Анатоль Вольный, Тодор Кляшторный, Юрка Лявонный, Валерий Моряков, Юлий Тавбин.
Всего в 1930-1950-е годы в Беларуси было репрессировано около 600 тысяч человек. Около 200 тысяч из них погибли. Предположительно, около 30 тысяч расстрелянных похоронено в Куропатах. Данные
отсюда.
Помним.
Юлі Таўбін (Юдаль Абрамавіч Таўбін) 1911-1937
Ты помніш
Ты помніш, помніш, безумоўна,
І тую ноч, і той настрой,
Што панаваў над намі роўна,
- І над табой, і нада мной..
Драты дрыжалі пераборам,
Аб нечым дзіўным месяц сніў,
І рысы даўняга сабора
Так чотка млелі ў вышыні.
Нячутна шамацела лісце,
Саткалі зоры з срэбра ніць...
У тую ноч мы пакляліся
Жыць і любіць...
Любіць і жыць.
І мы жылі... І мы любілі...
І неслі прагу і любоў...
Часы дзяціных сноў-ідылій
Да нас не вернуцца ізноў...
Жыццё далей нас весці стане,
Надорыць новых песень-дум,
І мужнай сталасці жаданні
На нас пячатку пакладуць.
А ўжо не вернецца з гадамі
Ні тая ноч, ні той настрой,
Што панаваў тады над намі
- І над табой, і нада мной.
Юлі Таўбін. Ліпень, 1929, Мсціслаўль