Прохання про публічну підтримку
Написати це звернення мене спонукав допис у блозі Романа Шрайка, який безапеляційно заявив, що після того, як Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Олена Притула мене підтримали, вони "... потеряли свое право на морализаторство. Такая поддержка - это просто ниже плинтуса".
З усіх трьох Ромі відповів Найєм: "Рома, друг мой, раз так все плачевно, отныне передаю свое право морализаторствовать тебе. Лично. И пусть никакой плинтус, даже самый низкий, не мешает тебе говорить, что думаешь и поступать как считаешь. Если понадобится совет, обращайся - у меня, вроде, получается;) "
Мене безмежно вражають люди, які з невідомих спонукань вважають, що мають право роздавати вказівки іншим людям - кого їм підтримувати, а кого - ні, кого вважати янголами, а кого - "ісчадіями ада", і за кого, врешті-решт, голосувати - чи то як за "світлу надію", чи то просто як за "найменше зло".
Особисто я завжди критикую вчинки та погляди - але аж ніяк не персоналії. І вже тим більше мені ніколи і на думку не спаде ображати та принижувати когось лише за те, що інша людина вважає "меншим злом" не те і не тих, кого "меншим злом" вважаю я. І це при тому, що я, зазвичай, - каюсь - не лізу за словом в кишеню і особливо не добираю виразів.
У кожної людини - свої критерії прийнятності/неприйнятності, а вибір (хто б що собі не вигадував) - завжди відбувається між "статус-кво"-правилами - та реформами; між кандидатом Х - та кандидатом Y. Кожен може обрати одну з лише двох альтернатив - або довірити іншим зробити вибір замість себе, відмовившись від участі в "голосуванні". При цьому спонукання та мотиви вибору можуть бути які завгодно - при "підрахунку голосів" це не має жодного значення.
Зрозуміло, що кожен "кандидат" шукає підтримку; і ті, хто вже зробив вибір, часто готові до того, аби агітувати за свій вибір інших. Демократія - це якраз повага до вибору інших людей. Шрайк та його брати та сестри по ідеям щиро вважають себе демократами - але нездатні продемонструвати хоча б краплину терпимості та поваги до позиції інших людей.
Наведу загальновідомий приклад.
Якось ми з чоловіком (несподівано для багатьох) стали адвокатами людини, яку у суспільстві сприймали дуже неоднозначно - і отримали цілком прогнозований ефект. Одні люди, які до цього моменту нас підтримували, відвернулись від нас, звинувативши у всіх смертних гріхах. Інші люди - поміняли свою думку про нашого підзахисного: "якщо Юрій Олександрович з Танею його захищають - значить, він, поза всякими сумнівами - достойна людина". Ще одна група людей зайняла позицію - "Юрій Олександрович з Танею помиляються щодо свого підзахисного, але це має не таке вже велике значення в порівнянні з іншими їхніми чеснотами". Ми з чоловіком не підраховували процентне співвідношення - але всі три групи є доволі численними, і всі три точки зору мають право на існування.
Отже, підіб'ємо підсумок: підтримка різних людей важить по-різному для різних груп та прошарків - і тому невід'ємним правом кожного є сприймати таку підтримку на власний розсуд. У кого в результаті позитивна "сума підтримок" виявиться більшою - той і переміг.
Для чого я все це пишу? А ось для чого;)
У нашому 212-му виборчому окрузі склалася тривожна і, за великим рахунком, патова ситуація. Лідери перегонів визначилися, залишилося лише визначитися виборцям. Однак тут на них чекає неприємний сюрприз.
Соціологічні опитування показують, що найбільшою популярністю на окрузі очікувано користуються дві політичні сили - Об'єднана опозиція та "Удар". Однак їхні кандидати - відповідно, Віталій Ярема та Кирило Куликов, - практично не мають особистого рейтингу і повністю залежні від партійних прапорів.
У нашому окрузі не існує небезпеки, що офіційний кандидат від влади переможе. Тут вдень з вогнем неможливо знайти людину, яка хоча б знала ім'я представника Партії регіонів, не кажучи вже про бажаючих за нього голосувати.
У 212 окрузі видається практично неможливим, щоб ОО та "Удар" узгодили єдиного кандидата, як обіцяли. Кирило Куликов вже заявив, що за жодних обставин не відмовиться від участі у виборах. А Віталію Яремі зніматися на користь Куликова тепер не дозволить почуття гідності, оскільки той порушив їхній "пакт про ненапад", скупивши оптом 12 з 18 членів ОВК та намагався організувати фальсифікацію жеребкування щодо розподілу посад членів дільничних виборчих комісій.
Проблема полягає у тому, що згідно з тими ж соціологічними опитуваннями Ярема трохи відстає від Куликова, на якого працює увесь адмінресурс. І єдину конкуренцію цьому прихованому кандидату влади, яким є Куликов, можу скласти лише я: наші рейтинги практично ідентичні, різниця є меншою, ніж статистична похибка. Різниця лише в тому, що рейтинг Куликова - це майже повністю рейтинг "Удару" в нашому окрузі, а моя підтримка забезпечується моїми особистими впізнаваністю та репутацією серед жителів округу.
Але ризик перемоги "тушки-Кірюшки", як його називають в "цих ваших інтернетах", залишається надзвичайно реальним. Тому що жодна активність моїх волонтерів не здатна компенсувати мегатонни грошей, яким Куликов поливає округ, в прагненні ще на п'ять років утриматися біля корита. Тому що перемагає не той, за кого голосують, а той, чиї 12 з 18 членів ОВК рахують голоси. І той, за ким потім будуть підконтрольні Адміністрації Президента судді. Свою здатність забезпечувати "потрібні" рішення Куликов вже продемонстрував: "перебив" своїм адмінресурсом Льовочкіна-Портнова навіть гроші власника "Фуршету", коли "тушка-Кірюшка" через одного зі своїх численних технічних кандидатів добився визнання судом факту підкупу виборців Баленком.
Кожен, хто знає мене достатньо близько, підтвердить: я маю характер не просто складний, а вибухонебезпечний. Єдина риса, якої я позбавлена взагалі - це жадання грошей і влади. Живим доказом першого є десятки, якщо не сотні, моїх клієнтів, справи яких я ось уже багато років веду безкоштовно з огляду на їхню фінансову неспроможність. А доказом другого - те, що до сьогодні, маючи безліч шансів потрапити до влади, я жодного разу ними не скористалася.
Тому я звертаюся до усіх свідомих українців з проханням про допомогу. Я закликаю підтримати на виборах саме мене - тому що інакше до парламенту від мого округу потрапить стовідсоткова "тушка", найперший шлях якої проляже до лав Партії регіонів.
На мою підтримку вже висловилися відомі та невідомі люди; багато людей перерахували кошти в мій виборчий фонд або допомагають мені як волонтери. Навіть попри мої доволі непрості стосунки з багатьма людьми, вони розуміють важливість того, чим я займаюся, і знають ціну моєї поразки. І за це я їм безмежно вдячна.
Я добре усвідомлюю, що багато хто із розумних і принципових людей, які щиро вболівають за майбутнє нашої держави - мають до мене неоднозначні почуття. Визнаю, що найчастіше причиною цього ставала моя власна нестриманість, чи, швидше, нестримність.
Я приношу вибачення усім, кого свідомо чи мимовільно образила. Я вірю у те, що зможу перемогти у цій надскладній і надцинічній виборчій кампанії, і я хочу бути вартою цієї перемоги.
А ще - я хочу перемогти не всупереч, а завдяки. Не всупереч тому, що викликаю вибух негативу у багатьох розумних та порядних людей, а завдяки їхній підтримці і розумінню того, що ця перемога потрібна не лише мені особисто, а усім нам. Саме заради цього я готова відкинути особисті упередження і зробити крок назустріч.
Я обіцяю, що після перемоги покладу усі свої сили на те, щоб виправдати цей неймовірний кредит довіри. Навіть ті, хто мене не любить, підтвердять, що я завжди виконую свої обіцянки.
Якщо я переможу, то на виборах до Київради зможу на хвилі свого власного успіху, під своїм "брендом" - провести в місцеві депутати багато достойних людей. Я влаштую "праймеріз" для бажаючих стати депутатами Київради - і публічно підтримаю кращих з кращих.
Незалежно від того, чим закінчаться вибори - я в перспективі планую перетворити очолювану мноюВсеукраїнську громадську організацію "Ефективний власник" в справжню Партію Прямої Дії. Тому що наявні в Україні політичні партії-сімулякри, породження папуаського карго-культу, "літачки з соломи та свинячого лайна" - вже довели країну до ручки і скоро скинуть її в прірву.
Я була неправа в тому, що не звернулася з проханням про публічну підтримку раніше, але краще пізно, ніж ніколи. Тому прошу всіх, хто може переконати хоч когось - від членів родини та сусідів до читачів, слухачів, членів різноманітних спільнот, тощо: ПІДТРИМАЙТЕ МЕНЕ ПУБЛІЧНО, БУДЬ ЛАСКА!
Неважливо, зробите ви це тому, що вірите, що я - єдина, хто зможе стати каталізатором об'єднання притомних людей заради позитивних змін в Україні, чи просто тому, що вважаєте, що краще вже я, ніж хтось з моїх суперників - ЗРОБІТЬ ЦЕ!!!
Сама по собі я, як і будь-яка інша людина - ніщо. І я, як і будь-яка інша людина, вартую лише стільки, скільки інших людей підтримують мене та мої ідеї.
Я готова змінитися заради того, щоб змінити цю країну. І це додає мені сил.
П.С. Автор картінги: Володимир Вальдман
З усіх трьох Ромі відповів Найєм: "Рома, друг мой, раз так все плачевно, отныне передаю свое право морализаторствовать тебе. Лично. И пусть никакой плинтус, даже самый низкий, не мешает тебе говорить, что думаешь и поступать как считаешь. Если понадобится совет, обращайся - у меня, вроде, получается;) "
Мене безмежно вражають люди, які з невідомих спонукань вважають, що мають право роздавати вказівки іншим людям - кого їм підтримувати, а кого - ні, кого вважати янголами, а кого - "ісчадіями ада", і за кого, врешті-решт, голосувати - чи то як за "світлу надію", чи то просто як за "найменше зло".
Особисто я завжди критикую вчинки та погляди - але аж ніяк не персоналії. І вже тим більше мені ніколи і на думку не спаде ображати та принижувати когось лише за те, що інша людина вважає "меншим злом" не те і не тих, кого "меншим злом" вважаю я. І це при тому, що я, зазвичай, - каюсь - не лізу за словом в кишеню і особливо не добираю виразів.
У кожної людини - свої критерії прийнятності/неприйнятності, а вибір (хто б що собі не вигадував) - завжди відбувається між "статус-кво"-правилами - та реформами; між кандидатом Х - та кандидатом Y. Кожен може обрати одну з лише двох альтернатив - або довірити іншим зробити вибір замість себе, відмовившись від участі в "голосуванні". При цьому спонукання та мотиви вибору можуть бути які завгодно - при "підрахунку голосів" це не має жодного значення.
Зрозуміло, що кожен "кандидат" шукає підтримку; і ті, хто вже зробив вибір, часто готові до того, аби агітувати за свій вибір інших. Демократія - це якраз повага до вибору інших людей. Шрайк та його брати та сестри по ідеям щиро вважають себе демократами - але нездатні продемонструвати хоча б краплину терпимості та поваги до позиції інших людей.
Наведу загальновідомий приклад.
Якось ми з чоловіком (несподівано для багатьох) стали адвокатами людини, яку у суспільстві сприймали дуже неоднозначно - і отримали цілком прогнозований ефект. Одні люди, які до цього моменту нас підтримували, відвернулись від нас, звинувативши у всіх смертних гріхах. Інші люди - поміняли свою думку про нашого підзахисного: "якщо Юрій Олександрович з Танею його захищають - значить, він, поза всякими сумнівами - достойна людина". Ще одна група людей зайняла позицію - "Юрій Олександрович з Танею помиляються щодо свого підзахисного, але це має не таке вже велике значення в порівнянні з іншими їхніми чеснотами". Ми з чоловіком не підраховували процентне співвідношення - але всі три групи є доволі численними, і всі три точки зору мають право на існування.
Отже, підіб'ємо підсумок: підтримка різних людей важить по-різному для різних груп та прошарків - і тому невід'ємним правом кожного є сприймати таку підтримку на власний розсуд. У кого в результаті позитивна "сума підтримок" виявиться більшою - той і переміг.
Для чого я все це пишу? А ось для чого;)
У нашому 212-му виборчому окрузі склалася тривожна і, за великим рахунком, патова ситуація. Лідери перегонів визначилися, залишилося лише визначитися виборцям. Однак тут на них чекає неприємний сюрприз.
Соціологічні опитування показують, що найбільшою популярністю на окрузі очікувано користуються дві політичні сили - Об'єднана опозиція та "Удар". Однак їхні кандидати - відповідно, Віталій Ярема та Кирило Куликов, - практично не мають особистого рейтингу і повністю залежні від партійних прапорів.
У нашому окрузі не існує небезпеки, що офіційний кандидат від влади переможе. Тут вдень з вогнем неможливо знайти людину, яка хоча б знала ім'я представника Партії регіонів, не кажучи вже про бажаючих за нього голосувати.
У 212 окрузі видається практично неможливим, щоб ОО та "Удар" узгодили єдиного кандидата, як обіцяли. Кирило Куликов вже заявив, що за жодних обставин не відмовиться від участі у виборах. А Віталію Яремі зніматися на користь Куликова тепер не дозволить почуття гідності, оскільки той порушив їхній "пакт про ненапад", скупивши оптом 12 з 18 членів ОВК та намагався організувати фальсифікацію жеребкування щодо розподілу посад членів дільничних виборчих комісій.
Проблема полягає у тому, що згідно з тими ж соціологічними опитуваннями Ярема трохи відстає від Куликова, на якого працює увесь адмінресурс. І єдину конкуренцію цьому прихованому кандидату влади, яким є Куликов, можу скласти лише я: наші рейтинги практично ідентичні, різниця є меншою, ніж статистична похибка. Різниця лише в тому, що рейтинг Куликова - це майже повністю рейтинг "Удару" в нашому окрузі, а моя підтримка забезпечується моїми особистими впізнаваністю та репутацією серед жителів округу.
Але ризик перемоги "тушки-Кірюшки", як його називають в "цих ваших інтернетах", залишається надзвичайно реальним. Тому що жодна активність моїх волонтерів не здатна компенсувати мегатонни грошей, яким Куликов поливає округ, в прагненні ще на п'ять років утриматися біля корита. Тому що перемагає не той, за кого голосують, а той, чиї 12 з 18 членів ОВК рахують голоси. І той, за ким потім будуть підконтрольні Адміністрації Президента судді. Свою здатність забезпечувати "потрібні" рішення Куликов вже продемонстрував: "перебив" своїм адмінресурсом Льовочкіна-Портнова навіть гроші власника "Фуршету", коли "тушка-Кірюшка" через одного зі своїх численних технічних кандидатів добився визнання судом факту підкупу виборців Баленком.
Кожен, хто знає мене достатньо близько, підтвердить: я маю характер не просто складний, а вибухонебезпечний. Єдина риса, якої я позбавлена взагалі - це жадання грошей і влади. Живим доказом першого є десятки, якщо не сотні, моїх клієнтів, справи яких я ось уже багато років веду безкоштовно з огляду на їхню фінансову неспроможність. А доказом другого - те, що до сьогодні, маючи безліч шансів потрапити до влади, я жодного разу ними не скористалася.
Тому я звертаюся до усіх свідомих українців з проханням про допомогу. Я закликаю підтримати на виборах саме мене - тому що інакше до парламенту від мого округу потрапить стовідсоткова "тушка", найперший шлях якої проляже до лав Партії регіонів.
На мою підтримку вже висловилися відомі та невідомі люди; багато людей перерахували кошти в мій виборчий фонд або допомагають мені як волонтери. Навіть попри мої доволі непрості стосунки з багатьма людьми, вони розуміють важливість того, чим я займаюся, і знають ціну моєї поразки. І за це я їм безмежно вдячна.
Я добре усвідомлюю, що багато хто із розумних і принципових людей, які щиро вболівають за майбутнє нашої держави - мають до мене неоднозначні почуття. Визнаю, що найчастіше причиною цього ставала моя власна нестриманість, чи, швидше, нестримність.
Я приношу вибачення усім, кого свідомо чи мимовільно образила. Я вірю у те, що зможу перемогти у цій надскладній і надцинічній виборчій кампанії, і я хочу бути вартою цієї перемоги.
А ще - я хочу перемогти не всупереч, а завдяки. Не всупереч тому, що викликаю вибух негативу у багатьох розумних та порядних людей, а завдяки їхній підтримці і розумінню того, що ця перемога потрібна не лише мені особисто, а усім нам. Саме заради цього я готова відкинути особисті упередження і зробити крок назустріч.
Я обіцяю, що після перемоги покладу усі свої сили на те, щоб виправдати цей неймовірний кредит довіри. Навіть ті, хто мене не любить, підтвердять, що я завжди виконую свої обіцянки.
Якщо я переможу, то на виборах до Київради зможу на хвилі свого власного успіху, під своїм "брендом" - провести в місцеві депутати багато достойних людей. Я влаштую "праймеріз" для бажаючих стати депутатами Київради - і публічно підтримаю кращих з кращих.
Незалежно від того, чим закінчаться вибори - я в перспективі планую перетворити очолювану мноюВсеукраїнську громадську організацію "Ефективний власник" в справжню Партію Прямої Дії. Тому що наявні в Україні політичні партії-сімулякри, породження папуаського карго-культу, "літачки з соломи та свинячого лайна" - вже довели країну до ручки і скоро скинуть її в прірву.
Я була неправа в тому, що не звернулася з проханням про публічну підтримку раніше, але краще пізно, ніж ніколи. Тому прошу всіх, хто може переконати хоч когось - від членів родини та сусідів до читачів, слухачів, членів різноманітних спільнот, тощо: ПІДТРИМАЙТЕ МЕНЕ ПУБЛІЧНО, БУДЬ ЛАСКА!
Неважливо, зробите ви це тому, що вірите, що я - єдина, хто зможе стати каталізатором об'єднання притомних людей заради позитивних змін в Україні, чи просто тому, що вважаєте, що краще вже я, ніж хтось з моїх суперників - ЗРОБІТЬ ЦЕ!!!
Сама по собі я, як і будь-яка інша людина - ніщо. І я, як і будь-яка інша людина, вартую лише стільки, скільки інших людей підтримують мене та мої ідеї.
Я готова змінитися заради того, щоб змінити цю країну. І це додає мені сил.
П.С. Автор картінги: Володимир Вальдман