Как выиграть регату?
Прочел отличное интервью Виктора Жуковского, преподавателя УКУ. На протяжении всего текста он перечисляет все то, что стоило бы сделать и признает что на деле сделано было очень мало. Не секрет, в УГКЦ многим хотелось и хочется получить статус Патриархии от Рима, в связи с этим вопрос:
Пане Вікторе, чи на часі розмови про патріархальний устрій, коли немає фундаменту? Якщо не вирішені питання євангелізації, то чи варто говорити про еклезіологію?
Абсолютно не на часі. До патріархального устрою треба дозріти, дорости, виховати богословів-лідерів і, що дуже важливо, довірити їм місію працівників-служителів на стратегічних напрямках, зі всіма повноваженнями і відповідальністю. Не можна стрибнути вище, ніж ми сьогодні можемо. Як можна говорити про патріархальний устрій, якщо, наприклад, дотепер немає патріаршого видавничого центру, потужного механізму видання праць наших богословів, святоотцівської спадщини, доробку греко-католицьких подвижників, ісповідників, видання часописів, газет тощо. В епоху інформаційних технологій мусить бути серйозно й системно запрограмований на довгу перспективу духовно-просвітницький рушій, який продукує інформаційно-богословські ідеї і подає їх суспільству, який бачить, що це потрібно, що від цього залежить повноцінне життя Церкви.
Ну и дальше по тексту. А православные не сделали и того, что греко-католики, зато толкуться беспрестанно вокруг автокефалии, беззаветно веря видимо капитану Врунгелю: "Как вы яхту назовете, так она и поплывет". Яхта же, пардон, корабль спасения, тем временем все стоит у причала, все не решаясь начать освоение житейского моря.
Пане Вікторе, чи на часі розмови про патріархальний устрій, коли немає фундаменту? Якщо не вирішені питання євангелізації, то чи варто говорити про еклезіологію?
Абсолютно не на часі. До патріархального устрою треба дозріти, дорости, виховати богословів-лідерів і, що дуже важливо, довірити їм місію працівників-служителів на стратегічних напрямках, зі всіма повноваженнями і відповідальністю. Не можна стрибнути вище, ніж ми сьогодні можемо. Як можна говорити про патріархальний устрій, якщо, наприклад, дотепер немає патріаршого видавничого центру, потужного механізму видання праць наших богословів, святоотцівської спадщини, доробку греко-католицьких подвижників, ісповідників, видання часописів, газет тощо. В епоху інформаційних технологій мусить бути серйозно й системно запрограмований на довгу перспективу духовно-просвітницький рушій, який продукує інформаційно-богословські ідеї і подає їх суспільству, який бачить, що це потрібно, що від цього залежить повноцінне життя Церкви.
Ну и дальше по тексту. А православные не сделали и того, что греко-католики, зато толкуться беспрестанно вокруг автокефалии, беззаветно веря видимо капитану Врунгелю: "Как вы яхту назовете, так она и поплывет". Яхта же, пардон, корабль спасения, тем временем все стоит у причала, все не решаясь начать освоение житейского моря.