Лица украинских чиновников или "орлы эпохи порошенка".
Схожесть или пошесть?
Херсон, 30.01.2015. На фото:
Выступление главы Укроборонпрома Романа Романова (1972 года рождения), ранее владелец автосалона в Херсоне.
На заднем плане, губернатор (глава обладминистрации Херсонской области) Андрей Путилов (1971 год рождения), раннее бизнесмен по переплавке алюминия.
Лица чем то похожи.
Вот глава обладминистрации Николаевской области
Вот как идут дела в области:
Не обійшлося й без керівництва області.
Під час роздачі землі в урочищі нинішній губернатор Миколаївщини Вадим Меріков був головою земельної комісії миколаївської міської ради.
Він особисто погоджував роздачу державної землі. Більше того, його підлегла Олена Кравцова з комерційної фірми «Сигма-Спорт», де він був головою правління, також отримала тут ділянку.
Що об’єднує міліціонерів, суддів прокурорів та чиновників?
Не захист інтересів держави, а територія. Ці люди - одна велика родина.
Вони хочуть жити за високими парканами, у великих будинках, на найкращій землі і окремо від простих смертних.
«дерибан» лісового урочища на березі річки Південний Буг у Миколаєві.
Рекреаційну зону, де колись любили відпочивати городяни, місцеві можновладці зробили своєю власністю. Кричущі факти викликали в регіоні резонанс. Громадськість взяла в облогу прокуратуру та міськраду, вимагаючи від цих установ рішучих дій.
- Ви украли у нас ділянку, будь ласка, ви готові добровольно повернути ділянку громаді?
- Мы в стране живем, которая имеет законодательство…
Прокуратура почула голос громадськості та взялася до роботи. Вона підготувала проти власників земельних ділянок в лісовому урочищі 51 позов і тепер через суд вимагає повернути незаконно вилучені землі у власність державного лісгоспу. За фактами, оприлюдненими «Слідством.Інфо», порушили шість карних справ.
Та чи вдасться довести їх до кінця? Адже навіть попередні результати розслідування засвідчили: дерибан землі був добре організованою схемою, в якій були задіяні працівники лісгоспу, депутати міської ради, судді, міліціонери, екологи і навіть самі прокурори.
«Були встановлені різного плану порушення законодавства. Це і незаконні відмови органів лісового господарства від цих ділянок, це і підроблення висновків органів контролю щодо погодження відповідних проектів землеустрою, це і незаконні рішення міської ради, які ці земельні ділянки надавались як землі комунальної власності»
Громадські активісти кажуть, що зіткнулися з тиском та спробами підкупу.
Громадських активістів не дивують великі суми, які їм пропонували як хабарі. Ще влітку сотка землі у мальовничому урочищі коштувала близько трьох тисяч доларів.
Якщо помножити це всю площу в 10 гектарів, вийде близько трьох мільйонів доларів. А якщо врахувати, що більшість вигодонабувачів і зараз посідають високі посади у владі, стає зрозуміло, що громадським активістам не позаздриш.
Тут звучать прізвища Антощенка. Це голова Миколаїобленерго. Катков, колишній працівник обласної прокуратури. Лупащенко, дружина колишнього начальника голови начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю. Седлецький, начальник управління обласного екології
Окрім зазначених прізвищ, у справі спливли ще достойніші люди: колишній начальник СБУ Парамонов, колишній головний міліціонер області Пихтін, колишній прокурор Центрального району Миколаєва Кірієнко.
У схемі були й судді.
Клан Путиловых из Херсона. Гримасы перехода народного добра в частные "руки".
Не существует Херсонского ремонтно-механического завода, который был мощнейшим предприятием со сложным техническим оборудованием, выпускавшим лифтоподъемники.
Нам, херсонцам, с нашими то лифтами, явно не хватает работы этого завода.
Наверняка, жители микрорайона Корабел и работники Судозавода прекрасно помнят, как Путилов - старший повывозил из завода оборудование, вместе с тогдашним коммерческим директором незаконно продал корабль, а с вырученными деньгами полетел чартерным рейсом в Эмираты. Там успешно закупил мебель, которую потом и продавал в Херсоне, успешно наполнив свои карманы.
Если богатый, то воровать не будет! Но истории олигархов доказывает как раз обратное: чем больше нахапали, тем больше хочется ещё.
Октябрь 1999 года. Некое открытое акционерное общество «Херсонский ремонтно-механический завод» оказывается в сложном финансовом положении: возникает задолженность по зарплате в размере 321 тыс. гривен.
Председатель правления завода, некий господин Валуев - (он стал позже родственником Путиловых) - обращается в «Трансбанк» и заключает с ним кредитный договор.
Согласно условий вышеуказанного договора банк предоставлял Херсонскому ремонтно-механическому завод кредит для погашения задолженности по заработной плате. Здесь уже имеются нарушения законодательства. Ведь в обеспечение возврата кредита между «Трансбанком» и заводом подписано соглашение о залоге, удостоверенное, кстати, неким частным нотариусом, согласно которому в залог был предоставлен весь (!) имущественный комплекс, оборудование и другого рода имущество на общую сумму почти полтора миллиона гривен! Интересно получается: залог превышает заем в 5 раз!
Ну а дальше под кредитный договор банк заключает договор поручительства. И поручителем выступает младший Путилов, точнее руководимый им на тот момент ООО «Южэнергокомплект».
Ну и что здесь незаконного, спросите вы? Ответ элементарный: уже в этом договоре заведомо четко прописано начало механизма захвата завода. Посмотрите пункт 9: «Поручитель имеет право досрочно исполнить обязательства по кредитному договору за должника. К поручителю перейдут все права банка касательно кредита с момента исполнения обязательств за должника».
Все просто! Проплатив долг Херсонского ремонтно-механического завода (321 тыс. грн. - кредит, и почти 17 тыс. грн. - проценты по кредиту), автоматически Путиловы приобрели право требовать возмещение вышеуказанных денежных средств у завода. Всем понятно, что интересует его не эта сумма, а более лакомый кусок - весь завод и его имущество.
Но денег заводу не из чего возвращать! И тогда весь целостный комплекс, оборудование и другое имущество было описано нотариусом и выставлено на аукцион, который по таинственным причинам не состоялся. И поручитель - он же Андрей Станиславович Путилов - забирает весь завод, общей стоимостью 10 млн. долларов. Напоминаем, заплатив за него всего лишь 337 тыс. гривен!!!
Выгодный ход, остается признать. И схема простая: первое, правильно составленный кредитный договор и договор поручительства (конечно же, незаконные), второе, проплата мизерного по сравнению со стоимостью завода долга, и финал - афера удалась!
Криминальное дело возбуждено не было: вроде бы кому нанесен вред? Завод перешел в структуру «Механического завода» (опять неточность в выражении, точнее сказать - был поглощен из-за ненасытного аппетита клана Путиловых), никто из акционеров в суд не обращался.
Херсон, 30.01.2015. На фото:
Выступление главы Укроборонпрома Романа Романова (1972 года рождения), ранее владелец автосалона в Херсоне.
На заднем плане, губернатор (глава обладминистрации Херсонской области) Андрей Путилов (1971 год рождения), раннее бизнесмен по переплавке алюминия.
Лица чем то похожи.
Вот глава обладминистрации Николаевской области
Вот как идут дела в области:
Не обійшлося й без керівництва області.
Під час роздачі землі в урочищі нинішній губернатор Миколаївщини Вадим Меріков був головою земельної комісії миколаївської міської ради.
Він особисто погоджував роздачу державної землі. Більше того, його підлегла Олена Кравцова з комерційної фірми «Сигма-Спорт», де він був головою правління, також отримала тут ділянку.
Що об’єднує міліціонерів, суддів прокурорів та чиновників?
Не захист інтересів держави, а територія. Ці люди - одна велика родина.
Вони хочуть жити за високими парканами, у великих будинках, на найкращій землі і окремо від простих смертних.
«дерибан» лісового урочища на березі річки Південний Буг у Миколаєві.
Рекреаційну зону, де колись любили відпочивати городяни, місцеві можновладці зробили своєю власністю. Кричущі факти викликали в регіоні резонанс. Громадськість взяла в облогу прокуратуру та міськраду, вимагаючи від цих установ рішучих дій.
- Ви украли у нас ділянку, будь ласка, ви готові добровольно повернути ділянку громаді?
- Мы в стране живем, которая имеет законодательство…
Прокуратура почула голос громадськості та взялася до роботи. Вона підготувала проти власників земельних ділянок в лісовому урочищі 51 позов і тепер через суд вимагає повернути незаконно вилучені землі у власність державного лісгоспу. За фактами, оприлюдненими «Слідством.Інфо», порушили шість карних справ.
Та чи вдасться довести їх до кінця? Адже навіть попередні результати розслідування засвідчили: дерибан землі був добре організованою схемою, в якій були задіяні працівники лісгоспу, депутати міської ради, судді, міліціонери, екологи і навіть самі прокурори.
«Були встановлені різного плану порушення законодавства. Це і незаконні відмови органів лісового господарства від цих ділянок, це і підроблення висновків органів контролю щодо погодження відповідних проектів землеустрою, це і незаконні рішення міської ради, які ці земельні ділянки надавались як землі комунальної власності»
Громадські активісти кажуть, що зіткнулися з тиском та спробами підкупу.
Громадських активістів не дивують великі суми, які їм пропонували як хабарі. Ще влітку сотка землі у мальовничому урочищі коштувала близько трьох тисяч доларів.
Якщо помножити це всю площу в 10 гектарів, вийде близько трьох мільйонів доларів. А якщо врахувати, що більшість вигодонабувачів і зараз посідають високі посади у владі, стає зрозуміло, що громадським активістам не позаздриш.
Тут звучать прізвища Антощенка. Це голова Миколаїобленерго. Катков, колишній працівник обласної прокуратури. Лупащенко, дружина колишнього начальника голови начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю. Седлецький, начальник управління обласного екології
Окрім зазначених прізвищ, у справі спливли ще достойніші люди: колишній начальник СБУ Парамонов, колишній головний міліціонер області Пихтін, колишній прокурор Центрального району Миколаєва Кірієнко.
У схемі були й судді.
Клан Путиловых из Херсона. Гримасы перехода народного добра в частные "руки".
Не существует Херсонского ремонтно-механического завода, который был мощнейшим предприятием со сложным техническим оборудованием, выпускавшим лифтоподъемники.
Нам, херсонцам, с нашими то лифтами, явно не хватает работы этого завода.
Наверняка, жители микрорайона Корабел и работники Судозавода прекрасно помнят, как Путилов - старший повывозил из завода оборудование, вместе с тогдашним коммерческим директором незаконно продал корабль, а с вырученными деньгами полетел чартерным рейсом в Эмираты. Там успешно закупил мебель, которую потом и продавал в Херсоне, успешно наполнив свои карманы.
Если богатый, то воровать не будет! Но истории олигархов доказывает как раз обратное: чем больше нахапали, тем больше хочется ещё.
Октябрь 1999 года. Некое открытое акционерное общество «Херсонский ремонтно-механический завод» оказывается в сложном финансовом положении: возникает задолженность по зарплате в размере 321 тыс. гривен.
Председатель правления завода, некий господин Валуев - (он стал позже родственником Путиловых) - обращается в «Трансбанк» и заключает с ним кредитный договор.
Согласно условий вышеуказанного договора банк предоставлял Херсонскому ремонтно-механическому завод кредит для погашения задолженности по заработной плате. Здесь уже имеются нарушения законодательства. Ведь в обеспечение возврата кредита между «Трансбанком» и заводом подписано соглашение о залоге, удостоверенное, кстати, неким частным нотариусом, согласно которому в залог был предоставлен весь (!) имущественный комплекс, оборудование и другого рода имущество на общую сумму почти полтора миллиона гривен! Интересно получается: залог превышает заем в 5 раз!
Ну а дальше под кредитный договор банк заключает договор поручительства. И поручителем выступает младший Путилов, точнее руководимый им на тот момент ООО «Южэнергокомплект».
Ну и что здесь незаконного, спросите вы? Ответ элементарный: уже в этом договоре заведомо четко прописано начало механизма захвата завода. Посмотрите пункт 9: «Поручитель имеет право досрочно исполнить обязательства по кредитному договору за должника. К поручителю перейдут все права банка касательно кредита с момента исполнения обязательств за должника».
Все просто! Проплатив долг Херсонского ремонтно-механического завода (321 тыс. грн. - кредит, и почти 17 тыс. грн. - проценты по кредиту), автоматически Путиловы приобрели право требовать возмещение вышеуказанных денежных средств у завода. Всем понятно, что интересует его не эта сумма, а более лакомый кусок - весь завод и его имущество.
Но денег заводу не из чего возвращать! И тогда весь целостный комплекс, оборудование и другое имущество было описано нотариусом и выставлено на аукцион, который по таинственным причинам не состоялся. И поручитель - он же Андрей Станиславович Путилов - забирает весь завод, общей стоимостью 10 млн. долларов. Напоминаем, заплатив за него всего лишь 337 тыс. гривен!!!
Выгодный ход, остается признать. И схема простая: первое, правильно составленный кредитный договор и договор поручительства (конечно же, незаконные), второе, проплата мизерного по сравнению со стоимостью завода долга, и финал - афера удалась!
Криминальное дело возбуждено не было: вроде бы кому нанесен вред? Завод перешел в структуру «Механического завода» (опять неточность в выражении, точнее сказать - был поглощен из-за ненасытного аппетита клана Путиловых), никто из акционеров в суд не обращался.