перечитуючи
Після "Холодного яру" Ю.Горліса-Горського взявся перечитувати Ропшина (Б.Савинкова) "Кінь вороний". Звісно, це не першорядні літератори тієї доби, однак обидва твори - белетризовані автобіографії, у обох йдеться про антибільшовицьку партизанку часів громадянської, один партизанив в Україні в Холодному Ярі, інший в Білорусії, десь в околицях легендарного Бобруйска. Обоє згодом займалися підпільно-терористичною боротьбою і навіть якийсь час воювали під одними прапорами. Однак, впадає в очі світоглядна прірва між цими авторами, хоч і Юрій Горліс-Горський і Борис Савинков люди приблизно одного кола - виходці із привілейованого класу Рос.імперії, обоє отримали добру освіту та мабуть виховувалися на одних книжках.
Несамовитий, сповнений наснаги до продовження боротьби і реваншу Горліс-Горський та рефлексуючий і втомлений Савинков. (той самий, якого сучасникики називали спортсменом революції). Впала в очі надивовижу актуальна фраза із "Коня вороного", за точність не поручуся, але приблизно так: "що мені до того хто у Москві возить ролс-ройсами дівиць до "Яру" - пяний великий князь чи пяний матрос і хто править - Охранка чи Лубянка". Я їх просто ненавиджу ."
При будь якій владі хтось буде возити ролс-ройсами дівок до "Яру", однак, як казав один персонаж "Коня вороного" - я після війни хочу купити хуторець, завести голандських корів, засіяти льону і вигідно одружитися. І воював він за ту владу, за якої його мрія мала більше шансів здійснитися, хоч особливих сантиментів до тих, хто стояв за спиною Савинкова, він не мав. Щодо проекцій на сьогодення - у кожного свої сподівання, свої голандські корови і свій хуторець...
Несамовитий, сповнений наснаги до продовження боротьби і реваншу Горліс-Горський та рефлексуючий і втомлений Савинков. (той самий, якого сучасникики називали спортсменом революції). Впала в очі надивовижу актуальна фраза із "Коня вороного", за точність не поручуся, але приблизно так: "що мені до того хто у Москві возить ролс-ройсами дівиць до "Яру" - пяний великий князь чи пяний матрос і хто править - Охранка чи Лубянка". Я їх просто ненавиджу ."
При будь якій владі хтось буде возити ролс-ройсами дівок до "Яру", однак, як казав один персонаж "Коня вороного" - я після війни хочу купити хуторець, завести голандських корів, засіяти льону і вигідно одружитися. І воював він за ту владу, за якої його мрія мала більше шансів здійснитися, хоч особливих сантиментів до тих, хто стояв за спиною Савинкова, він не мав. Щодо проекцій на сьогодення - у кожного свої сподівання, свої голандські корови і свій хуторець...