аж сумно стало

[medu_na]

бувають такі неймовірні пригоди... а потім від них залишаються такі круті спогади.... а в них такі класні люди... і з часом память робить їх ідеальними, відкидає усіляке непотрібне і виходить з них прекрасна історія.

проходить час, згадки про цю пригоду зявляються все рідше, а якщо відбуваються події ще кручє, то ця ховається кудись у таку далеку коморку і сидить собі.

а потім внізапна люди із цих спогадів зявляються і, бліннн, своєю дурною поведінкою псують все нафіг.