4 ознаки журналіста майбутнього
Радимо переглянути нотатки від учасника львівського модулю Олексія Тяжкого oko_ua, записані 15 червня. Змістовно.
Ініціативність. Журналіст буде змушений виходити за межі завдань, затверджених на «планьорках». Кількість інформації, яку потрібно опрацювати та інформаційних подій, на яких треба побувати, змінюватиметься з калейдоскопічною швидкістю - і ніяке планування тут не допоможе. Тепер мало опитати респондентів, журналіст повинен бути готовим мчати в сусідній район на залізничну аварію, обмежившись мобільним зв’язком з редакцією. І найважливіше - взяти на себе відповідальність і не боячись ризикувати часом (аварія на залізниці може виявитись фейком). Принцип «у редактора голова велика, хай він думає» піде у небуття.
Самоосвіта. В майбутньому і самоуки, і «професійні» журналісти будуть приречені на посаду керівника відділу анекдотів на останній сторінці, якщо не будуть займатись самоосвітою.
Швидкість впровадження нових медійних і мережевих інструментів, розробка технічних новинок та поява нових підходів у медіа утворюють колосальний розрив між журналістами, які ними володіють і тими, хто працює «традиційно».
Кейс аварії в метро (умовний приклад). Журналіст А збирає інформацію традиційним шляхом: місце події, коментар влади, опитування свідків. Журналіст Б отримує інформацію мережевими каналами (коментарі влади (в розсилках новин), статистика аналогічних катастроф (самостійний пошук в інтернеті), фото-відеозаписи свідків з місця катастрофи, записи блогерів (напр.в Росії два блогери були в потязі під час вибуху).
При цьому журналісту Б зовсім необов’язково відмовлятися від традиційного інструментарію, треба лише поповнювати свій професійний арсенал - і ніякий талант не покриє колосальну різницю в поінформованості.
Універсальність, а точніше багатофункціональність, буде затребувана відразу в кількох сферах: технологічній (володіння фото аудіо- та відеотехнікою), комунікаційній (використання в роботі онлайн-трансляцій, skype, etc), мережевій (пошук та аналіз інформації .
Фото журналіста не матимуть художньої цінності робіт фотографа, але це і непотрібно. В інформаційну епоху фото мають задовольняти інформаційні запити.
Зростання кількості інформації змушуватиме все ширше використовувати user generated content у всіх його проявах - від місцевих детективних агентств бабусь на лавочках до громадянських журналістів з Flip в руках.
Необхідні мінімальні знання у роботі адмінки - в майбутньому журналіст викладатиме матеріал на сайт власноручно. Утримання працівника з епічною назвою «Той, Що Викладає На Сайт» - зайва витрата ресурсів, яка знижує оперативність інформації.
Мобільність. Журналіст майбутнього буде змінювати свої пріоритети в плануванні часу з швидкістю зміни подій та інфоприводів - тобто ДУЖЕ часто.
Тренінги та самовчителі на тему «Як підкорити час і керувати обставинами» безнадійно застаріють - тайм-менеджмент буде корисний для грамотного підлаштування під події - підлаштувати їх під себе за принципом : «сьогодні інтерв’ю, завтра поїздка в район» вже не вийде. Ніякі глобальні стратегічні планування не допоможуть. Обставини будуть змінюватись з калейдоскопічною швидкістю.
фото ">звідси
Олексій Тяжкий, редактор oko.if.ua переконаний: Майбутнє вже настало. Просто не всі це усвідомили.
Ініціативність. Журналіст буде змушений виходити за межі завдань, затверджених на «планьорках». Кількість інформації, яку потрібно опрацювати та інформаційних подій, на яких треба побувати, змінюватиметься з калейдоскопічною швидкістю - і ніяке планування тут не допоможе. Тепер мало опитати респондентів, журналіст повинен бути готовим мчати в сусідній район на залізничну аварію, обмежившись мобільним зв’язком з редакцією. І найважливіше - взяти на себе відповідальність і не боячись ризикувати часом (аварія на залізниці може виявитись фейком). Принцип «у редактора голова велика, хай він думає» піде у небуття.
Самоосвіта. В майбутньому і самоуки, і «професійні» журналісти будуть приречені на посаду керівника відділу анекдотів на останній сторінці, якщо не будуть займатись самоосвітою.
Швидкість впровадження нових медійних і мережевих інструментів, розробка технічних новинок та поява нових підходів у медіа утворюють колосальний розрив між журналістами, які ними володіють і тими, хто працює «традиційно».
Кейс аварії в метро (умовний приклад). Журналіст А збирає інформацію традиційним шляхом: місце події, коментар влади, опитування свідків. Журналіст Б отримує інформацію мережевими каналами (коментарі влади (в розсилках новин), статистика аналогічних катастроф (самостійний пошук в інтернеті), фото-відеозаписи свідків з місця катастрофи, записи блогерів (напр.в Росії два блогери були в потязі під час вибуху).
При цьому журналісту Б зовсім необов’язково відмовлятися від традиційного інструментарію, треба лише поповнювати свій професійний арсенал - і ніякий талант не покриє колосальну різницю в поінформованості.
Універсальність, а точніше багатофункціональність, буде затребувана відразу в кількох сферах: технологічній (володіння фото аудіо- та відеотехнікою), комунікаційній (використання в роботі онлайн-трансляцій, skype, etc), мережевій (пошук та аналіз інформації .
Фото журналіста не матимуть художньої цінності робіт фотографа, але це і непотрібно. В інформаційну епоху фото мають задовольняти інформаційні запити.
Зростання кількості інформації змушуватиме все ширше використовувати user generated content у всіх його проявах - від місцевих детективних агентств бабусь на лавочках до громадянських журналістів з Flip в руках.
Необхідні мінімальні знання у роботі адмінки - в майбутньому журналіст викладатиме матеріал на сайт власноручно. Утримання працівника з епічною назвою «Той, Що Викладає На Сайт» - зайва витрата ресурсів, яка знижує оперативність інформації.
Мобільність. Журналіст майбутнього буде змінювати свої пріоритети в плануванні часу з швидкістю зміни подій та інфоприводів - тобто ДУЖЕ часто.
Тренінги та самовчителі на тему «Як підкорити час і керувати обставинами» безнадійно застаріють - тайм-менеджмент буде корисний для грамотного підлаштування під події - підлаштувати їх під себе за принципом : «сьогодні інтерв’ю, завтра поїздка в район» вже не вийде. Ніякі глобальні стратегічні планування не допоможуть. Обставини будуть змінюватись з калейдоскопічною швидкістю.
фото ">звідси
Олексій Тяжкий, редактор oko.if.ua переконаний: Майбутнє вже настало. Просто не всі це усвідомили.