Гуцульський діалект. Хто такі дєдик і доник
13 жовтня, 21:28
Етнічний одяг. Ілюстративне фото. Карпати (Фото:depositphotos.com/Gilitukha)
Гуцульський діалект є одним з найбільших на території України. Він має чимало цікавих слів, які зовсім не схожі на літературні еквіваленти з українського словника.
Гуцульський діалект є частиною південно-західного наріччя української мови, має унікальні фонетичні, лексичні та граматичні особливості.
Найбільш поширеним він є у Рахівському, Верховинському та Косівському районі Івано-Франківщини, Рахівському районі Закарпаття та Путильському районі Чернівецької області.
Багато гуцульських слів є автентичними і зовсім не схожі на літературні українські відповідники. Розповідаємо, як гуцули називають членів родини:
- дєдик - так звертаються до тата
- нєньо - ще одне звернення до батька
- доник - пестливе звернення до дитини
- тета, цьоця - тітка
- вуйко - дядько
- стрий, стрийко - брат батька; дядько по батьковій лінії
- вуйна - сестра матері; тітка по материній лінії
- швагер, швагро - чоловік сестри або брат дружини або чоловіка
- цімбор - приятель, побратим, друг
Зазначимо, наголоси в гуцульській говірці можуть відрізнятися від стандартної української. Іноді наголос зміщується на інший склад або слово вимовляється з характерним ритмом, що надає діалекту співучості. Також характерним є пом’якшення приголосних, зокрема перед голосними. Наприклад, слово рік вимовляється як рікь.
