про кінотеатри
Коли перед самою революцією, два роки тому, відкрили перший кінотеатр у Франківську це було грандіозно. Ще до відкриття про подію писали газети, купа реклами збивала з ніг, та й самі мешканці з якоюсь фанатичною завзятістю підіймали цю тему.
Минув час. Загальне захоплення від самого факту швидко згасло. Стало зрозуміло що власне великого екрану замало, проте вибирати не доводилось. Зараз, коли вже 4 місяці діє другий кінотеатр, можна робити перші висновки.
Порівнювати технічні показники як мінімум не цікаво. Кількість залів, місць, ціна попкрону і марка крісел... Все це перестає відігравати значну роль коли мова іде про позиціонування. Людям здебільшого байдуже до засобів, їх цікавить результат. Цього разу, здається, результат позиціонування вірний: кінотеатри зайняли свої, досить специфічні, ніші.
Орієнтований на молодь "Космос", не міг не втрати клієнтів, яких дратувало розлите пиво, розсипаний поп-корн, голосні "шуточки" і коментарі до фільму, байдуже ставлення працівників закладу. Цілком очікувана річ - після появи конкурента по кожному з пунктів намітились зрушення... які все одно ніколи не зникнуть - ну яка молодіжна суб-культура без пива?
Театр кіно "Люмєр" в цій ситуації спробував зіграти "на культуру". За рахунок менших залів, підбору фільмів, хорошої музики створювалась дружня, ледь не домашня атмосфера. Звісна річ не без винятків і власних проблем. Цілком очевидно що останнім часом в кінотетрі намагються зменшити витрати і збільшити відвідуваність і все б нічого, але ж страждає якість.
Вже за місяць в кінотеатрі "Люмєр" будуть проведені дні азійського кіно. Звична і правильна практика світового кінопрокату нарешті і в нас. Віриться що не в останнє - принаймні при відкритті кінотеатру такі заходи обіцяли проводити регулярно.
Приємного перегляду! ;)